68. Бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади (вру, місцеві Ради народних депутатів, кму, фінансові управління і відділи місцевих Рад).

Процедура бюджетного планування — послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначена Зако­ном «Про бюджетну систему України» і на державному рівні вклю­чає такі етапи та стадії:

1. Складання проекту бюджету:

— направлення Верховною Радою Президенту бюджетної резо­люції, в якій визначаються основні напрями бюджетної політики на

наступний рік;

— розробка Міністерством фінансів на підставі основних про­гнозних макропоказників економічного і соціального розвитку про­гнозного проекту бюджету;

— доведення прогнозних показників проекту бюджету до мініс­терств, відомств та інших органів державної виконавчої влади;

— узгодження показників прогнозного проекту бюджету з про­позиціями міністерств, відомств та інших органів;

— розробка Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту зведеного та Державного бюджету і подання його в Кабі­нет Міністрів;

— розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рі­шення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;

— розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.

2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:

— розгляд проекту Закону про Державний бюджет в комісіях і комітетах Верховної Ради;

— доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;

— обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Вер­ховної Ради;

— прийняття відповідного рішення про результати розгляду про­екту Закону про Державний бюджет:

а) затвердити Закон про Державний бюджет України;

б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;

в) відхилити і направити на переробку.

Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих до­ходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація вико­нання бюджету покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фінансів. Державною податковою адміністрацією і казначейством. Виконання бюджету здійснює­ться на підставі розпису доходів і видатків. Цей документ скла­дається після затвердження бюджету в розрізі підрозділів бюд­жетної класифікації, яка дає повну деталізацію видів доходів і напрямів видатків. Розпис доходів і видатків складається з по­квартальною розбивкою, що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди.

Касове виконання бюджету (зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них) може здійснюватись за двома системами: банківською і казначейською. При банківській ра­хунки бюджету відкриваються в установах банківської системи. При казначейській створюється спеціальна структура — казна­чейство, яке веде рахунки бюджету, мобілізує кошти і фінансує видатки.

69. Економічна сутність бюджетних доходів і видатків, форми їх вияву і матеріального втілення.

Оскільки функціонування бюджету відбувається з допомогою особливих економічних форм — доходів і видатків, слід розглянути економічну сутність цих категорій і форми їх прояву. Але перш за все необхідно з'ясувати відмінності в поняттях «державні доходи» і «доходи державного бюджету», «державні видатки» і «видатки дер­жавного бюджету».

Державні доходи представлені тією частиною фінансових відно­син, яка пов'язана із формуванням фінансових ресурсів у розпоряд­женні держави і державних підприємств. При цьому фінансові ре­сурси, акумульовані державою, відносяться до централізованих, а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децент­ралізованим. Доходи бюджету посідають чільне місце у складі цен­тралізованих державних доходів.

Державні видатки — це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів І держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фон­дів, і витрат державних підприємств, організацій, установ.

Доходи і видатки бюджету — це об'єктивні категорії, кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінан­совою базою діяльності держави, видатки задовольняють загально­державні потреби.

Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виника­ють у держави з юридичними і фізичними особами в процесі фор­мування бюджетного фонду країни.

Видатки бюджету — це економічні відносини, які виникають у зв'язку із розподілом фонду грошових коштів держави і його вико­ристанням за галузевим, цільовим і територіальним призначенням.

Формою прояву категорії «доходи бюджету» служать різні види платежів підприємств, організацій і населення в бюджет, а їх мате­ріальним втіленням — грошові кошти, які мобілізуються в бюджет.

Характеризуючи економічну сутність категорії «доходи бюджету», необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учас­никами відтворювального процесу, а з іншого — виступають об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої у руках держави вартості.

Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових коштів у бюджет залежать від системи і методів господарювання, а також від

економічних задач, які вирішуються суспільством. Так, країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують, в основно­му за рахунок податків. Категорія «видатки бюджету» проявляється через конкретні види видатків, кожний з яких може бути охаракте­ризований як кількісно, так і якісно. Якісна характеристика дозво­ляє встановити економічну природу і суспільне призначення кожно­го виду бюджетних видатків, а кількісна — їх величину.