57.Подвоєння і подовження приголосних

Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних:

1. Префікса й кореня слів

• українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити;

• іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм).

2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш.

3. Кореня або основи на -н- і суфіксів -н(ий), ‑н(ій), -ник, -ниц(я): вино — винний, закон— законний, щодня — щоденник; письменниця, віконниця, відмінниця.

4. Основи дієслова минулого часу на с і зворотного афікса -ся: винісся, пасся, розрісся, трясся.

Подвоюються також приголосні:

1. У прикметникових суфіксах -енн(ий), -анн(ий), а також у похідних іменниках із суфіксом -сть і прислівниках: здійсненний, здійсненність, непримиренність, непримиренний, старанний, старанність, старанно.

2. У словах бовван, ввесь, ввічливий, ссати і похідних: бовваніти, ввічливість, ссавець.

Подовженими приголосними (на письмі подвоєними) бувають м’які д, т, з, с, ц, л, н інапівпом’якшені ж, ч, ш, коли вони виступають:

1. Перед я, ю, і в усіх відмінках середнього роду ІІ відміни (за винятком родового відмінку множини з нульовим закінченням): знаряддя — знаряддям (знарядь), багаття— у багатті (багать), галуззя, мотуззя, волосся, колосся, збіжжя, обличчя, сторіччя.

2. Перед я, ю, і, а також перед е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого і жіночого роду Івідміни (за винятком родового множини із закінченням -ей): суддя — судді — суддю — суддів, стаття — статті— статтею.

3. Перед ю в орудному відмінкові іменників жіночого роду однини ІІІ відміни, якщо в називному відмінку їх основа закінчується на м’який або шиплячий приголосний: молодь — молоддю, мить— миттю, мазь— маззю, розкіш — розкішшю.

4. Перед я в прислівниках: зрання, навмання, спросоння.

5. Перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллють, а також у похідних наллю, виллю та ін. 

58. Правопис префіксів

Префікси пишуться:

• З- перед голосними та дзвінкими і сонорними приголосними: зробити, з’їхати, збудити;

• С- перед коренем, що починається звуками [к], [п], [т], [ф] [х]: сказати, сформувати, стемніти;

• Зі-, якщо корінь починається двома (трьома) приголосними: зітхнути, зірвати, зігріти;

• Роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розгадати, безмежний, возвеличити;

• Від-, під-, над-, об-, між- без зміни кінцевого приголосного: відзначати, міжрегіональний, обмірковувати, надзвичайний;

• Прі- у словах: прізвище, прізвисько, прірва;

• При- у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії: прилетіти, присісти, приборкати;

• Пре- для вираження збільшеної міри ознаки, якості і близький за значенням до слова дуже: предобрий, премудрий.