15. Писемно-ділове мовлення.

• Чітке дотримання прийнятих норм ділового спілкування (будова, набір реквізитів, правильне використання слів - рекомендуємо, наказую, доповідаю, гарантуємо, прошу, ухвалити…).

• Дотримання норм літературної мови, вживання зрозумілих, найбільш переконливих слів, уникнення русизмів.

• Відповідність мовних засобів їх стильовому призначенню (утримання розмовних, просторічних, діалектних слів).

• Логічність формування думки, чіткість і послідовність викладу, членування тексту відповідно до будови ділового паперу.

• Стислість вираження думки, строга відповідність слова його значенню, об'єктивність викладу фактів.

16. Текст, як одиниця писемного ділового мовлення. Рубрикація текстів.

Одиницею писемного ділового мовлення є текст, який складається з певних логічних елементів:

• Вступ – зазначається причина укладання документа.

• Доказ – викладається суть питання.

• Закінчення – формулюється мета укладання документа.

Рубрикація – це поділ тексту на логічні складові частини, які графічно відокремлені одна від одної. Найпростішим видом рубрикації є поділ тексту на абзаци. Біль складним видом рубрикації є поділ тексту на параграфи, пункти та підпункти.

17. Книжні та іншомовні слова у документах.

Книжними називають усі слова, які зустрічаються у писемному мовленні, зокрема у документах.

Правила вживання іншомовних слів у документах:

• Не ставити у текст документа іншомовне слово, якщо існує його український відповідник.

• Вживати лише іншомовні слова, які ввійшли до активного вжитку і стали міжнародно визнаними (фінансові терміни, терміни бухгалтерського обліку, зовнішньої торгівлі, діловодства і поштово-телеграфних зв’язків).

• Вживати іншомовні слова лише у тому значенні, у якому вони зафіксовані в словниках.

• Не використовувати в одному документі іншомовне слово та його український відповідник.

18. Терміни, вставні слова, та вирази у документах.

Терміни – це слова або словосполучення, які називають спеціальні поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільних відносин і т.д.

Вставні слова та вирази – це слова або вирази, які виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної ним думки і введені до речення з метою внесення в нього того чи іншого пояснення. Вживати їх слід обмежено – 2-3 слова/вирази на одну друковану сторінку.

Правила вживання термінів у текстових документах:

• Термін повинен мати форму, зафіксовану у словнику.

• У межах одного документа термін слід вживати в одному значенні.

• Якщо значення терміна викликає сумніви, слід звернутись до словника або замінити термін синонімом.

• Слід уникати використання застарілих термінів, що потрапили до загальнонародної мови і через це втратили своє термінологічне значення.

• При утворенні похідних форм слід дотримуватися мовних норм, оскільки вільне словотворення може стати причиною неправильного розуміння як самого терміна, так і всього документа.

19. Вимоги до усного ділового спілкування.

Вимоги до усного ділового мовлення:

• Точність і однозначність формулювань.

• Логічність і стислість висловлювань.

• Виразність дикції.

• Відповідність між обставинами мовлення, змістом повідомлення, мовними засобами та інтонацією.

• Нешаблонність у побудові висловлювань.