
- •Підготовка до екзамену з української мови
- •1. Функції мови у суспільстві.
- •2. Поняття національної мови.
- •3. Поняття державної мови.
- •4. Поняття літературної мови.
- •5. Поняття мовної норми. Види мовних норм.
- •6. Поняття культури мовлення.
- •7. Поняття стилю мови.
- •8. Характеристика функціональних стилів сучасної української літературної мови.
- •9. Документ, як основний вид ділового мовлення.
- •10. Функції документів. Поняття юридичної сили документа.
- •11. Загальні вимоги до укладання документів. Документування.
- •12. Реквізити документів.
- •13. Формуляр документа. Бланк документа.
- •14. Класифікація документів.
- •15. Писемно-ділове мовлення.
- •16. Текст, як одиниця писемного ділового мовлення. Рубрикація текстів.
- •17. Книжні та іншомовні слова у документах.
- •18. Терміни, вставні слова, та вирази у документах.
- •19. Вимоги до усного ділового спілкування.
- •20. Види усного ділового спілкування. (Ділова бесіда, ділова нарада…)
- •21. Поняття етикету. Правила ділового етикету.
- •22. Поняття мовленнєвого службового етикету
- •23. Етикет мови ділових паперів.
- •24. Мова та професія. Професійна лексика.
- •1.Заява. Визначення, види, реквізити.
- •2.Автобіографія. Визначення, реквізити.
- •3.Доручення. Визначення, види, реквізити.
- •4. Розписка. Визначення, види, реквізити.
- •5. Резюме. Визначення, види.
- •6. Службова записка. Визначення, види, реквізити.
- •7. Характеристика. Визначення, види, реквізити.
- •8. Довідка. Визначення, види, реквізити.
- •9. Протокол. Визначення, види, реквізити.
- •10. Витяг із протоколу. Визначення, перелік реквізитів.
- •Граматичне завдання.
Підготовка до екзамену з української мови
I.
1. Функції мови у суспільстві.
Основні функції мови у суспільстві:
Комунікативна – мова є засобом спілкування.
Пізнавальна – мова зберігає досвід поколінь.
Мислетворча – мова дає змогу оперувати поняттями.
Номінативна – називає предмети, явища і т.д.
Естетична – мова розвиває почуття прекрасного.
Культуроносна – мова є відображенням культури нації.
Експресивна – мова є універсальним засобом вираження емоцій, внутрішнього світу людини.
Ідентифікаційна – кожна людина має індивідуальний мовний портрет.
2. Поняття національної мови.
Національна мова – це мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, котра разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов'язково має літературну форму існування.
Українська національна мова існує у двох формах:
Вища форма – сучасна українська літературна мова;
Нижча мова – територіальні діалекти.
3. Поняття державної мови.
Державна мова – це закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язковим в органах державного управління та діловодства.
У статті 10 Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова».
4. Поняття літературної мови.
Літературна мова – це оброблена унормована форма загальнонародної мови, яка у писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності.
5. Поняття мовної норми. Види мовних норм.
Мовна норма – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації.
Види мовних норм:
Орфоепічні – визначають вірну вимову звуків, звукосполучень і наголошення слів.
Орфографічні – визначають вірне написання слів відповідно до чинного правопису.
Граматичні – визначають вірне вживання форм слів, а також усталену побудову словосполучень.
Пунктуаційні – визначають вірне вживання розділових знаків.
Лексичні – визначають вірне слововживання відповідно до сучасних значень слів
Синтаксичні – визначають вірне узгодження, керування та розміщення слів при побудові речень
Морфологічні – визначають вірне вживання найменших продуктивних частин слова – морфем.
Стилістичні – визначають вживання певних мовних засобів відповідно до умов спілкування.
6. Поняття культури мовлення.
Культура мовлення полягає у тому, щоб досконало оволодіти мовними нормами і послідовно їх дотримуватися.
7. Поняття стилю мови.
Стиль мови – це її різновид, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору і використання мовних засобів.
8. Характеристика функціональних стилів сучасної української літературної мови.
У сучасній українській літературній мові виділяють сім функціональних стилів:
Розмовний (побутовий)
Публіцистичний
Художній
Епістолярний
Конфесійний
Науковий
Офіційно-діловий
Розмовний (побутовий) стиль |
|
Сфера використання |
Повсякденне спілкування. |
Основне призначення стилю |
Обмін інформацією. |
Жанри, у яких реалізується стиль |
Бесіда (розмова). |
Основні ознаки (характерні риси) |
Усна форма спілкування, непідготовленість (спонтанність), безпосередня участь мовців, широке використання невербальних засобів спілкування, висока емоційність. |
Мовні засоби |
Побутова лексика, емоційно забарвлені слова, допускається використання діалектних, жаргонних слів, заміна термінів розмовними словами, використовуються короткі та прості речення. |
Підстилі |
- |
Публіцистичний стиль |
|
Сфера використання |
Громадсько-політична, суспільна та культурно-просвітницька діяльність. |
Основне призначення стилю |
Обговорення і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, активний вплив на читача (слухача), спонукання його до дій, до необхідності сформувати або змінити громадянську позицію. |
Жанри, у яких реалізується стиль |
Публіцистична стаття, репортаж, політичні доповіді, виступи, дискусії, літературно-критичні статті, огляди, рецензії. |
Основні ознаки (характерні риси) |
Поєднання точного зображення реальних подій, логічних доказів з емоційно-експресивною лексикою. |
Мовні засоби |
Точні найменування (подій, місцевості, учасників, дат), терміни, емоційно забарвлені слова, вигуки, повторення, риторичні питання. |
Підстилі |
1.ЗМІ (радіо, телебачення і періодичні друковані видання). 2. Художньо-публіцистичний (публіцистична стаття, політична доповідь, виступи, дискусії, фейлетон). 3. Науково-публіцистичний (огляди, рецензії, літературно-критичні статті). |
Художній стиль |
|
Сфера використання |
Творча діяльність, мистецтво, культура. |
Основне призначення стилю |
Формування світогляду, моральних якостей,різнобічний вплив на думки і почуття людини, формування естетичних смаків. |
Жанри, у яких реалізується стиль |
Трагедія, комедія, оповідання, роман, новела, байка, вірш, поема та ін. |
Основні ознаки (характерні риси) |
Образність, поетичність, естетичне мовлення. |
Мовні засоби |
Використовуються слова у переносному значенні, застарілі та діалектні слова, синоніми, різні художні засоби. |
Підстилі |
1. Епічний – реалізується у казці, байці, оповіданні, новелі, романі. 2. Драматичний – реалізується у драмі, трагедії, комедії, мелодрамі, водевілі. 3. Ліричний (поема, пісня, балада, елегія). 4. Комбінований (ліро-епічні твори, драми-феєрії, усмішки). |
Епістолярний стиль |
|
Сфера використання |
Приватне листування. |
Основне призначення стилю |
Обмін інформацією. |
Жанри, у яких реалізується стиль |
Лист. |
Основні ознаки (характерні риси) |
Наявність композиції: початок (зі звертанням), головна частина (зміст) і кінцівка (підсумки написаного). Може бути P.S. (пост-скриптум). |
Мовні засоби |
Власних мовних засобів не має, але послуговується розмовним, публіцистичним та художнім стилями. |
Підстилі |
- |
Конфесійний стиль |
|
Сфера використання |
Релігія, церква. |
Основне призначення стилю |
Обслуговування релігійних потреб. |
Жанри, у яких реалізується стиль |
Усна форма: проповідь, сповідь, молитва. Писемна форма: релігійна література (Біблія, Євангеліє, Псалтир тощо). |
Основні ознаки (характерні риси) |
Урочистість та піднесеність. |
Мовні засоби |
Церковна термінологія, архаїзми, художні засоби, непрямий порядок слів. |
Підстилі |
- |
Науковий стиль |
|
Сфера використання |
Наука, техніка, освіта. |
Основне призначення стилю |
Повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація та класифікація знань. |
Жанри, у яких реалізується стиль |
Наукові статті, енциклопедії, підручники, курсові роботи, дипломні проекти, дисертації, монографії, наукова доповідь, лекція, семінарські заняття. |
Основні ознаки (характерні риси) |
Об’єктивність та логічна послідовність у викладенні інформації, лаконічність висловлювань, однозначність і узагальненість понять, обов’язкова аргументація і переконливість тверджень, докладні висновки і монологічний характер текстів. |
Мовні засоби |
Наукові терміни, іншомовні слова, посилання на першоджерела (цитати), графіки, таблиці, формули, діаграми і т.д. |
Підстилі |
1. Власне науковий: науково-технічна та науково-гуманітарні тексти. 2. Науково-популярний: енциклопедії, довідники і т.д.; призначений для широкого кола читачів. 3. Науково-навчальний: використовується у сфері освіти. |
Офіційно-діловий стиль |
|
Сфера використання |
Офіційно-ділові стосунки. |
Основне призначення стилю |
Регулювання офіційно-ділових стосунків у державно-правових та суспільно-виробничих сферах. |
Жанри, у яких реалізується стиль |
Документи, ділові переговори, співбесіди, наради, конференції, повсякденне спілкування між колегами у процесі вирішення виробничих питань. |
Основні ознаки (характерні риси) |
Нейтральний тон викладу змісту, точність, лаконічність, послідовність у викладенні фактів, стабільність форм, наявність реквізитів, що мають певну черговість. |
Мовні засоби |
Лексика, що використовується, має відповідний офіційний характер: стандартна канцелярська та державно-політична термінологія, усталені мовні звороти (кліше). |
Підстилі |
1. Законодавчий – використовується у законотворчій сфері, реалізується у Конституції, наказах, законах, постановах. 2. Дипломатичний – використовується у сфері міждержавних відносин, реалізується у міждержавних (міжнародних) документах. 3. Юридичний – використовується у юриспруденції і обслуговує правові та конфліктні відносини: між державою та організаціями всіх форм власності; між організаціями, установами, підприємствами; між державою та приватними особами; між організаціями та приватними особами. Реалізується у позовних заявах, судових протоколах, актах, запитах, повідомленнях і т.д. 4. Адміністративно-канцелярський – використовується у професійно-виробничій сфері, обслуговує та регламентує: 1) службові відносини між організаціями; 2) службові відносини між структурними підрозділами організації; 3) службові відносини між особами та організаціями; 4) приватні (неофіційні) відносини між окремими громадянами. Реалізується у заявах, характеристиках, трудових угодах, протоколах, дорученнях, розписках та ін. |