43.Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та ввп в Україні.

Проблема монетизації бюдж. дефіциту полягає в пошуку грошових коштів, достатніх для покриття (фінансування) перевищення бюджетних витрат над бюджетними заходами, що формуються на підставі вимог чинного зак-ва, насамперед податкового. Якщо необхідні кошти не будуть знайдені, уряд не зможе розрахуватися зі своїми зобов”язаннями, і виникне прострочена заборгованість його перед ек. суб”єктами.Мобілізувати необхідні для монетизації бюджетного дефіциту кошти можна кількома способами: 1) збільшити оподаткування ек. суб”єктів через підвищення податкових ставок, введення нових податків, скасування пільг за старими податками тощо.2) Дозволити уряду (казначейству) випустити власні боргові зобов”язання (казначей. Білети) в розмірі, достатньому для покриття бюджетного дефіциту, і надати їм статус законного платіжного засобу. 3)Дозволити уряду випустити власні цінні папери і реалізувати їх на вн. чи зовн. Ринках. 4) Дозволити центральному банку прокредитувати уряд у розмірі бюджетного дефіциту, купивши на відповідну суму урядові зобов”язання на первинному ринку.Усвіті взагалі відмовилися від зазначеного способу (4) монетизації бюджетного дефіциту. ЗУ”Про НБУ” (ст.54) НБУ заборонено надавати прямі крелити на фінансування витрат держ. Бюджету. Проблема монетизації ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рвня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, погашення боргових зобов”язань. З суто теоретичного погляду вирішення цієї проблеми забезпечується урівноваженням попиту і пропозиції грошей на грошовому ринку, незалежно від фактичного обсягу грош. маси. Проте з практич. боку, вирішення цієї проблеми є значно складнішим, бо неможливо заздалегідь визначити ту нормативну величину, на яку слід орієнтувати регулювання пропозиції грошей.І навпаки, зусилля щодо оптимізації рівня монетизації ВВП не можуть дати позитивних наслідків, якщо вони спрямовані на порушення рівноваги між попитом і пропоз. грошей.

44.Сутність, закономірності роз-ку та види інфляції. Способи вимірювання інфляції.

Інфляція- це тривале й швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. При цьому стрімке зростання грош. маси може бути як відносним так і абсолютним.Закономірності інфляц. Процесу.Інфляція не виникає раптово, а ровивається поступово як тривалий процес, який можна розділити на кілька стадій. На 1 стадії темпи зростання пропозиції грошей випереджають знецінення грошей, причому це випереджання поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання. На 2 стадії інфляції темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції. Це зумовлено такими чиннками: 1) у певний момент власники грош. нагромаджень починають розуміти їх надмірність і пред”являють на ринок для купівлі товарів; 2)одночасно зменшується відплив у нагромадженні нових пропозицій грошей; 3) виникають і швидко збільшуються бартерні операції, звужуючи товарну основу грош.маси в обігу; 4)знецінення грошей призводить до відпливу роб. Сили зі сфери ви-ва у сферу спекулятивного обміну.Способи виміру інфляції:1) індекс цін споживчих товарів; 2) індекс цін на засби ви-ва; 3)індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП. Види інфляції:1) за формами прояву інфляції бувають:цінові,інфляції заощаджень, девальвації;2) за темпами знецінення грошей виділ.:а)повзучу- з незначним зростанням цін –до 5% на рік; б)помірну або відкриту- зростання цін –5-20% на рік; в)галопуюча –20-50% на рік; г) гіперінфляція-більш як 100% на рік. Також виділяють ще інфляцію витрат і інфляцію попиту. Інфляція витрат спричинюється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат. Це передусім зростання ЗП, витрат на енергетичні і сировинні р-си, а також падіння продуктивності праці тощо. Інфляція попиту спонукається тиском на ціни з боку грошей у наслідок зростання їх пропозиції банківською си-мою і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на товар. ринках.