40. Державне регулювання грошового обігу як складова ек. Політики, його задачі, методи та наслідки.

Держава повинна гарантувати ек. суб’єктам сприятливі умови діяльності і вести регулювання опосередковано. Держ рег. дає можливість впливати на всі процеси на макро- і мікроекономічних рівнях. Цілі: забезпечення певного рівня ек. зростання; забезпечення максимальної зайнятості; контроль над інфляцією з метою її мінімізації та стабілізації цін; урівноваження активів і пасивів платіжного балансу. Методи рег. поділяються на прямі (законодавчо встановлюються норми і правила, що безпосередньо регламентують поведінку суб’єктів Г обороту) та опосередковані (здійснюється вплив центр. банку на певні Г індикатори, зміна яких впливає на поведінку суб’єктів Г обороту. Головним методом опосеред. рег. є грош.-кред. політика). Держ. рег. Г обороту безпосередньо впливає на кон’юнктурну політику, оскільки сукупний платоспроможний попит формується і реалізується в Г формі в процесі формування, розподілу і використання нац. доходу. Через регулювання окремих Г потоків, маси Г, рівня процента, швидкості обігу Г держава має можливість впливати не тільки на зміну попиту, а й на зміну пропозиції на ринках.

39. Створення та розвиток грош. Си-ми Укр

Перші практичні кроки щодо створення власної грош. си-ми були зроблені після виходу України зі складу СРСР, коли 10 січня були запроваджені купоно-карбованці багаторазового використання як доповнення до рублевої грош.маси. Тобто в обороті одночасно опинилися 2 види валют - рублі і купоно-карбованці. Весь безготівковий оборот продовжував обслуговуватись рублями. Паралельне викор.в1992р. двох валют зумовлювалося рядом обставин: 1) ЦБРФ ще з вересня 1991р. перестав надсилати в Україну рублеву готівку; 2) на межі 1991-92рр. Україна вслід за Росією стала на шлях лібералізації цін, внаслідок чого відбулося їх різке зростання, що значно збільшило попит на готівку, якої Україна не могла отримати від Росії; 3) Україна не мала на той час власної бази для виготовлення грошових знаків, а фін. Становище дер-ви не давало змоги зразу замовити за кордоном достатню масу грошей. Паралельний обіг рубля і купоно-карбованців не приніс очікуваних позитивних результатів, навпаки досить швидко виявилися значні недоліки двовалютної си-ми грош.обороту. Купоно- карбованець втратив свої початкові переваги перед рублем і став швидко знецінюватися. Виникли помітні перебої у вн. і зовн. платежах. Щоб послабити негатив. Наслідки паралельного обігу двох валют, Президент Укр. Указом “Про реформу грош. си-ми України”(92р.) запровадив купонокарбованець і в сферу безготівкового обороту і вилучив з нього рублеві гроші. На 2 етапі НБУ, спираючись на норми ЗУ “Про банки і банківську д-ть” (91р.) відпрацював окремі ел-ти та організацію функ-ня грош. си-ми, зокрема:1) розбудову власного емісійного механізму(створ. власного Банкнотно-монетного двору НБУ, розроблення правил випуску в обіг, зберігання, індексації, вилучення з обігу готівки); 2) формування механізму регулювання НБУ пропозиції пропозиції грошей; 3) розроблення методики та методології грошово-кредитної політики НБУ, накопичення досвіду практичного застосування інструментів грошово-кредитної політики; 4) розбудова національної платіжної си-ми: створ. си-ми електроних платежів на міжбанківському рівні, розроблення методичних та інструктивних документів щодо організації безготівкових розрахнків на міжгосподарському рівні; 5) формування механізму валют. Регулювання; 6) розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з подолання гіперінфляції та регулювання інфляції. Пізніше згідно з Указом Президента “Про грош. реформу в Укрраїні”з 2 по16 вересня 1996р. з обороту був вилучений укр. Карбованець і введена постійна грош.одиниця –гривня. На 3 етапі відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грош.си-ми, що були розроблені на попереднбому етапі.