29. Грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошово-кредитний мультиплікатор-це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні. Щоб краще уяснити його механізм розглянемо призначення та порядок формування вільних резервів банків. Вільний резерв- це сукуп. Грош. коштів комерц. Банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій. Загальний банківський резерв являє собою всю суму грош. коштів , які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій.Частину заг. Резерву банки повинні зберігати в грош. формі і не використовувати для поточ. потреб.Ця частина назив. Обов”язковим резервом.Обяг його визначається на підставі норм обов”яз. резервування, які встановлюються НБУ. У відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов”яз. резервами становить вільний резерв банку. Рівень грош.-кредит. Мультиплікації (коеф. мультиплікатора m ) залежить від норми обов”яз. резервування (r) і визначається за формулою m=1/r. Приріст грош. маси (ΔМ) унаслідок грош.-кредит. Мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ=ΔRх1/r, де ΔR – початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації. Існує фактичний рівень мультиплікатора, що склався за певний час (mm), доцільно визначити як співвіднош. заг. маси грошей в обороті (грош. пропоз.) до суми грош. бази за формулою: mm=(M0+Д)/(М0+R), М0 – маса готівки в обороті поза банками, Д – маса грошей в депозитах комерц. банків, R – сума резервів комерц. банків. Процес грош.-кред. Мультиплікації відіграє важл. роль у забезп. пропоз. грошей відповідно до потреб економ. обороту.

30. Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.

Грошовий ринок (ГР)–особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфіч. товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар. Специфіка грошей як абсолютно ліквідного товару зумовлює істотну специфіку їх переміщення між суб’єктами ГР, а також усіх інструментів та самого мех-му ф-ня цього ринку.Традиційні поняття “продаж” і “купівля”, що склалися на товар. ринках, не прийнятні для ГР. Самі гроші виступають тут зовсім в іншому статусі порівняно з товар. ринками. Іншого змісту набувають ціна, попит і пропозиція. Для розуміння сутності ГР важ.з-ня має визначення його суб’єктів. Суб’єкти:фіз. та юр. особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Продаж грошей на грош. ринку виступає у фрмі передачі цих грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші – відновити право розпорядження ними та одержати процентний дохід. Відповідно купівля грошей є формою одержання суб’єктами ринку у своє ропорядження певної суми грошей в обмін на вказані інструменти. За своїм х-ром усі інструменти грош. ринку є певними зобов’язаннями покупців перед продавцями грошей. Залежно від виду зобов’язання їх можна поділити на неборгові і боргові. Боргові зобов’язання поділ. на: 1)депозитні зобов’язання,2)позичкові зобов’язання. Усі види інструментів грош. ГР можна поділ. на 3 групи: позичкові угоди, включаючи й депозитні ;ц./п.; валютні цінності. Інструменти грош. ринку самі набувають здатності до обігу.

Умовний х-р на ГР має ціна. Ціня грошей має форму % на позичені чи залучені кошти, що істотно відрізняє її від звичайної ціни на товар. ринках. Розмір % визначається не вел-ною вартості, яку містять у собі куплені гроші, а споживною вартістю.