12. Цілі та засоби комунікаційної політики.

Маркетингова комунікаційна політика - це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги – цілі .

Засоби

ОСНОВНІ :

Реклама – платна форма персонального представлення і просування товару, послуг ідей, через ЗМІ

Стимулювання збуту - форма просування товарів шляхом короткострокового використання стимулів з метою заохочення споживачів

Персональний продаж - вид просування, який передбачає особистий контакт з покупцямиз метою продажу товару.

Паблік релей шин – діяльність спрямована на формування сприятливого іміджу фірми через налагодження стосунків між фірмою та контактними аудиторіями.

Прямий маркетинг – безпосередне спілкування продавця\виробника з кінцевим покупцем, розраховане на певну реакцію шляхом використання різноманітних засобів комунікацій( телефон, тв., реклама,)

СПЕЦЕФІЧНІ:

Виставки та ярмарки

Спонсорство

Брендинг — це сфера системи маркетингових комунікацій, що займаються розробкою фірмового стилю, його елементів, формування унікального іміджу

Інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу

13. Фактори макросередовища в маркетингу.

Макросередовище маркетингу - сукупність зовнішніх факторів, що впливають на підприємство (організацію) і всі складові мікросередовища, не підвладні прямому управлінню з боку підприємства.

· Економічні чинники - співвідношення попиту і пропозиції, доходів і цін на товари, що склалася кон'юнктура.

· Природні фактори - температурний фон, рельєф місцевості, тривалість сезонів і пр.

· науково-технічні фактори - фундаментальні зміни в житті людей, виробництві матеріальних благ, навколишній природі.

· Політико-правові чинники - законодавчі акти, роль державних органів і громадських інститутів в економічному житті суспільства, створення умов для розвитку ринково-конкурентної сфери діяльності і «правила гри »для суб'єктів ринку.

· Соціально-культурні фактори - система життєвих цінностей, формує поведінку споживачів, ставлення людей один до одного, суспільства, природи. Складаються традиції, звичаї, стереотипи справляють істотний вплив на споживання в рамках даної території, але вони можуть бути зовсім іншими в іншому місці.

Вивчення маркетингового середовища є важливим етапом аналізу ринкових можливостей. Відносини між підприємством і елементами навколишнього середовища різноманітні за характером впливу на них з боку підприємства і можуть бути контрольованими і неконтрольованими. Отже, завдання керівництва підприємства - звести до мінімуму неконтрольовані фактори.

14. Методи визначення бюджету просування.

Неаналітичні методи. Ґрунтуються на досвіді або спрощених правилах прийняття рішень і використовуються більшістю фірм. Найпоширенішими з них є:

Залишковий метод. Фірма спочатку виділяє кошти на всі елементи комплексу маркетингу, а залишок надходить до бюджету витрат на комунікації. Цей метод часто використовують невеликі фірми.

Метод приросту. Фірма визначає бюджет на основі попередніх асигнувань, збільшуючи або зменшуючи на певний відсоток бюджет року, що передує плановому. Цей метод так само використовують невеликі фірми. Метод паритету з конкурентами. точкою відліку для фірми є відповідні витрати конкурентів. Прихильники цього методу вважають, що середній рівень витрат конкурентів дає змогу зберегти певну рівновагу щодо натиску на споживачів, уникаючи "рекламних війн".

Метод відсотку від обсягу продажу. Найпоширеніший метод. Тут існує зв'язок між обсягом витрат на просування й обсягом реалізації продукції. Водночас причина і наслідок помінялися місцями: обсяг збуту визначає розмір асигнувань на комунікації, а не навпаки.

Розглянуті методи значно спрощують планування бюджету на комунікації, але усі вони мають істотний недолік: не пов'язують бюджет із цілями маркетингу.

Аналітичні методи. Ці методи складніші від неаналітичних:

Метод, заснований на визначенні цілей і завдань. Фірма чітко визначає комунікаційні цілі та завдання, а потім формує відповідний бюджет; здійснює відповідні дослідження, за допомогою яких оцінюють залежність між витратами на просування, ступенем охоплення аудиторії рекламою і спонуканням до купівлі товару.

Метод, який базується на плануванні витрат. Спочатку складають розгорнутий річний план діяльності фірми у сфері комунікацій з кожної складової, зокрема з реклами. Визначають витрати на закупівлю рекламного простору в засобах масової інформації, матеріальні витрати на виробництво рекламоносіїв, адміністративні витрати, гонорари рекламним агентствам. План диференціюється за окремими товарами і збутовими територіями. Зведені показники зумовлюють розмір рекламного бюджету, що коригується з урахуванням фінансових можливостей фірми.