Лекція 2 (2 год.) Тема 3. Обґрунтування доцільності інвестиційного проекту

Тема 4. Бюджетування капіталу

Мета заняття. Виявити особливості дисконтування в проектному аналізі, визначити основні показники ефективності інвестиційних проектів, методологічний інструментарій розрахунку ефективності інвестицій, а також охарактеризувати особливості визначення потреби в капіталі для фінансування різних активів. Розвивати логічне мислення студентів, виховувати у них свідоме ставлення до майбутніх професійних обов’язків.

ПЛАН

1. Дисконтування в проектному аналізі.

2. Визначення показників ефективності інвестиційних проектів.

3. Основні способи та принципи бюджетування.

4. Визначення потреби в капіталі: зміст та види потреби в капіталі.

5. Потреба в капіталі для фінансування основних засобів.

Рекомендована література: 1,2,3,4,5,8,9,11,12,15,16,20,21,25,29,41,49,50,51,52

1. Дисконтування в проектному аналізі.

У проектному аналізі при оцінці ефективності інвес­тиційного проекту порівняння поточних та майбутніх витрат та вигід здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх ре­альної грошової вартості до початкового періоду (періоду прий­няття рішення, базового періоду).

Основою дисконтування є поняття "часової переваги" або зміни цінності грошей у часі. Це означає, що раніше одержані гроші мають більшу цінність, ніж гроші, одержані пізніше, що зумовлюється зростанням ризиків і невизначеності у часі.

Дисконтування означає перерахунок вигід і витрат для кож­ного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконта. При дисконтуванні за допомогою приведеної процентної ставки, що визначається альтернативними інвестиційними можливостями, здійснюється розрахунок відносної цінності однако­вих грошових сум, одержуваних або сплачуваних у різні періоди часу.

Дисконтування грунтується на використанні техніки скла­дних процентів. Так, інвестований під 10% річних один долар США через рік є еквівалентним $ 1,1 ($ 1+ 10% від $ 1), через 2 роки - $ 1,21 ($ 1+ 10% від $ 1,1), через три роки - $ 1,33 ($ 1+ 10% від $ 1,21) і т.д.

Приведення до базисного періоду витрат і вигід t-ro розра­хункового періоду проекту зручно здійснювати через їх мно­ження на коефіцієнт дисконтування at, що визначається для постійної норми дисконта Е як:

де t — номер кроку розрахунку.

З погляду інвесторів, сума, яку вони одержать колись у майбутньому, має тим меншу цінність, чим довше її доводиться чекати, оскільки більшою буде сума втрачених за період очіку­вання доходів. Так, при тій самій процентній ставці 10% зобов'язання виплатити $1 через рік коштує сьогодні $0,91 (1 поділити на 1,1 в ступені 1), через два роки — $0,83 (1 поділити на 1,1 в ступені 2), через три роки — $0,75 (1 поділити на 1,1 в ступені 3), а через десять років — лише $0,39.

Результат порівняння двох проектів з різним розподілом витрат і вигід у часі може істотно залежати від норми дисконта. Питання визначення величини норми дисконта досить істотне.

У стабільній ринковій економіці величина норми дисконта стосовно власного капіталу визначається з депозитного процента по вкладах з урахуванням інфляції та ризиків проекту. Якщо норма дисконта буде нижчою депозитного процента, інвестори волітимуть класти гроші в банк. Якщо норма дисконта істотно перевищуватиме депозитний банківський процент (з ураху­ванням інфляції та інвестиційних ризиків), виникне підвищений попит на гроші, а отже, підвищиться банківський процент.

Норма дисконта стосовно позикового капіталу являє собою відповідну процентну ставку, яка визначається умовами про­центних виплат і погашення позик.

У випадку змішаного капіталу норму дисконту приблизно може бути знайдено як середньозважену вартість капіталу (Wtighted Average Cost of Capital), розраховану з огляду на структуру капіталу, податкову систему, умови виплат тощо. Та­ким чином, якщо є п видів капіталу, вартість кожного з яких після сплати податків дорівнює Е_i , і його частка у загальному капіталі становить А_i , то норма дисконта Е приблизно дорівнює

В умовах перехідної економіки, коли депозитний процент по вкладах не визначає реальної ціни грошей, можливе викорис­тання двох підходів.

Для оцінки ефективності з позицій економічного аналізу норма дисконта повинна відображати не лише чисто фінансові інтереси держави, а й систему преференцій членів суспільства щодо відносної значущості доходів у різні часові проміжки. В цьому разі значення норми дисконта встановлюється державою як особливий соціально-економічний норматив.

Для оцінки ефективності з позицій фінансового аналізу норма дисконта визначається суб'єктом господарської діяльності з урахуванням альтернативних та доступних на ринку вкладень з порівнянним ризиком.

Для одержання коректних результатів при проведенні роз­рахунків критеріїв ефективності інвестиційних проектів необ­хідне дотримання таких умов:

1. Початковий розрахунковий період проекту має бути чіт­ко позначений як нульовий або як перший. Якщо передбача­ються значні капітальні вкладення у початковому розрахунко­вому періоді, часто застосовується система з нульовим періодом.

2. Вибір моменту часу для дисконтування грошових потоків має бути узгоджений до початку розрахункового періоду для всіх витрат даного періоду.

Інфляція — це загальне підвищення цін. Коли росте інфляція, реальна вартість сподіваних грошових потоків падає. Якщо інвестор не врахує ризик інфляції, то NPV або IRR можуть бути штучно завищені. Таким чином, в процесі аналізу інвес­тиційного проекту, варто врахувати інфляцію, корегуючи або грошові потоки за проектом, або ставку дисконту. Розглянемо це на прикладі.

Приклад. Оцінити інвестиційний проект, який має такі параметри: стартові інвестиції — 8000 тис. грн.; період реаліза­ції— 3 роки; грошовий потік по рокам (тис. грн.): 4000; 4000; 5000; необхідна ставка доходності (без врахування інфляції) — 18%; середньорічний індекс інфляції – 10%.

Спочатку визначимо оцінку проекту без урахування та з урахуванням інфляції. Розрахунок показників ефективності про­екту без урахування інфляції представлено в таблиці 1

Таблиця 1

Роки	Розрахунок без урахування інфляції
	Коефіцієнт дисконтування за ставкою 18%	Грошовий потік, тис. гри.	Дисконтовані члени грошового потоку, PV, тис. гри.
0-й	1	-8000	-8000
1-й	0,8475	4000	3389,8
2-й	0,7182	4000	2872,7
3-й	0,6086	5000	3043,2
			NPV= 1305,7

Для визначення оцінки ефективності проекту з ураху­вання інфляції необхідно: або скорегувати грошові потоки на се­редньорічний індекс інфляції, а потім на ставку дисконту; або визначити ставку дисконту, яка б враховувала індекс інфляції див. формулу, і потім скорегувати грошові потоки за новою став­кою, яка враховує індекс інфляції.

R_і = (l+R)x(l+i) - 1,

Де R_і — ставка дисконту (коефіцієнт) з урахуванням інфляції;

R — ставка дисконту (коефіцієнт) без урахування інфляції;

і — середньорічний індекс інфляції (коефіцієнт).

За даними нашого прикладу визначимо дисконтну став­ку з урахуванням інфляції:

R_i = (1 + 0,18) х (1 + 0,1) — 1= 0,298 (29,8%)

Розрахунок оцінки проекту з урахуванням інфляції пред­ставлено в таблиці табл.2. Як видно з таблиці без урахування інфляції, проект доцільно прийняти, бо NPV = 1305,7 тис. грн. Однак розрахунок, проведений з урахуванням інфляції за двома варіантами показує, що проект варто відхилити, бо NPV від'ємне і становить — (-258) тис. грн.

Таблиця 2.

Роки	Розрахунок з урахуванням інфляції (варіант 1)				Розрахунок з урахуванням інфляції (варіант 2)
	Грошовий потік, тис. грн.	Коефіцієнт індексу інфляції за ставкою 10%	Коефіцієнт дисконту­вання за ставкою 18%	Дисконтовані члени грошового потоку, PV, з урахуванням інфляції, тис. грн.	Коефіцієнт дисконтування за ставкою 29,8 %	Грошовий потік, тис. грн.	Дисконтовані члени грошового потоку, PV, тис. грн.
0-й	-8000	1	1	-8000	1	-8000	-8000
1-й	4000	0,9090	0,8475	3080	0,770	4000	3080
2-й	4000	0,8264	0,7182	2376	0,594	4000	2376
3-й	5000	0,7513	0,6086	2286	0,4572	5000	2286
	NPV = -258						NPV = -258