18. Металевий зв’язок, його особливості.

{ Для металів характерна електропровідність та теплопровідність пов’язана з переміщенням вільних електронів. Металлическая связь - это химическая связь, обусловленная наличием большого количества не связанных с ядрами подвижных электронов. Між іонами і вільними електронами утворюється електростатична взаємодія, яка спричинює утворення металевого зв’язку. Температура плавлення металів збільшується з рістом валентних електронів в їх атомів. Завдяки присутності вільних, не зв’язаних з атомами електронів, метали добре проводять електричний струм та тепло. }

19. Оксиди (основні, кислотні, амфотерні). Приклади.

{ Оксиди - це сполуки елементу з окисгеном, де той, маючи ступінь окиснення -2 сполучається безпосередньо з атомам елементу. Є солетворні і несолетворні. Несолетворні-це такі оксиди які у результаті хімічного зв’язку не утворюють солей.До таких оксидів належить NO, N2O, SIO, CO.

До солетворних належить: амфотерні оксиди, кислотні оксиди та основні оксиди.

Основні оксиди- це зазвичай лужно, лужноземні метали, а також перехідні метали зі ступенем окиснення +2(Fe, Cr, Mn) які при взаємодії з водою утворюють основи. Основні оксиди є переважно твердими речовинами з іонним типом зв’язкую.

Кислотні оксиди- це оксиди неметалів(S, Cl, N,P ), а також перехідні метали у вищих ступенях окиснення +6( ) }. У молекулы кислотного оксиду атом зв’язані ковалентним полярним зв’язком, що забезпечує вплив на їх агрегатний стан.

Амфотерні оксиди - вони можуть проявляти здатність як в основних так і в кислотних властивостях. Амфотерні називаються оксиди які при взаємодії з кислотним залишком або кислотою проявляють основні властивості, а при взаємодії з основним оксидом або основою(гідрооксидом ) кислотні властивості. Амфотерні оксиди утворюють метали деяких головних підгруп(Be,Al) та багато металів побічних підгруп в проміжних ступенях оксисення ( ). З водою амфотерні оксид не взаємодіють.

20. Основні класи неорганічних сполук. Визначення та приклади.

{ Можна клас неорганічних сполук розподілити, як на прості та складні речовини.

Прості - це метали і неметали, а складні - це солі, гідроксиди, оксиди, кислоти. Оксиди я уже наводил пример.

Гідроксиди (або основи) - це сполуки які складаються з маталу та групи OH та підчас дисоціації у воді утворують катіони металу та гідроксиди аніону. Номенклатура: назва складається із слів гідроксид та назви металу, що її утворює приклад: NaOH- гідрооксид натрію. Класифікація - можна розділити на розчинні основи - це гідрооксиди лужних та лужноземних металів, а також талію та гідрооксиду амонію , усі інші гідрооксиди нерозчинні. За силою основи поділяються на сильні та слабкі. До сильних належать гідрооксиди лужних та лужноземних металів або ще їх називають лугами за кількістю гідрооксидів визначають кислотність основ наприклад P(OH)4- чотирикислотна, Аl(OH)- трикислотна. Також гідроксиди можна розділити на основні та амфотерні до основних належать такі які взаємодіють тільки з кислотами, а до амфотерних такі які взаємодіють як з кислотами так і з основами.

Кислоти- це сполуки, що складаються із одного або декількох атомів гідрогену та кислотного залишку. У водному середовищі кислоти дисоціюють з утворенням позитивно заряджених іонів гідрогену та негативно заряджених аніонів кислотного залишку. Номенклатура: назва складається із назви елементу (кислотоутворювача) з відповідним до ступеня окиснення цього елементу суфіксом. Наприклад HNO3- нітратна.

Класифікація:1) за вмістом окисгену бувають оксигеновмісні ( ) та безоксигеновмісні ( HCl, HCN)

2) За кількістю атомів гідрогену в кислоті визначають її основність

-одноосновна (HCl, HNO3)

-двоосновна (H2SO4,H2S )

-триосновна (H3PO4)

Завдяки цьому можна відразу сказати скільки ступенів дисоціації може утворитися, наприклад дана сульфатна кислота, значить ступенів дисоціації будет два тому що біля гідрогену стоїть двійка.

3) За силою є слабкі та сильні это я тоже уже где-то писал

Солі - це сполуки, що утворилися в результаті заміщення атомів гідрогену в кислоті на метал або однієї чи декількох гідроксогруп в основі на кислотний залишок.

Є декілька різновидів солей це середні, змішані, кислі, основні, комплексні, подвійні.

Середні – це продукти повного заміщення атомів гідроген в кислоті на метал (ALCL3).Їх назва складається із кислотного залишку та металу. FeSO4- сульфат феруму.

Кислі- це продукти неповного заміщення атомів гідрогену в кислоті на метал(NaHS4).Їх назва складається із кількості атомів гідрогену , кислотного залишку та назви металу наприклад NaHCO3-гідрокарбонат натрію або Ca(H2PO4)2- дигідрофосфат кальцію.

Основні – це продукти неповного заміщення гідроокисду груп основи на кислотний залишок(Сr(OH)2CL).Їх назва складається із назви кислотного залишку. Кількості незаміщенних гідроксогруп та назви металу. Наприклад Fe(OH)SO4-сульфак гідроксоферуму.

Змішані солі - це такі солі, які мають метали та неметали и один кислотний залишок (CaClBr).Їх назва складається з кислотних залишків та назви металу. Наприклад: Сa(OCL)CL- гіпохлорит-хлорид кальцію.

Комплексні-[Cu(NH3)4]SO4

Комплексы это соединения, образованные при координировании одним атомом одного или более ионов или молекул

Соединения, содержащие одну или несколько координационных сфер, называются комплексными

Комплексы это ионы и молекулы, состоящие из центральной частицы и координированных вокруг нее лигандов (аддендов)

Комплекс это центральный атом, окруженный набором лигандов

Комплексными называют соединения, в узлах кристаллов которых находятся комплексы, способные к самостоятельному существованию в растворе

Подвійні солі – містять два різних метала і один кислотний залишок (KNaSO4).Назва солей складається із кислотного залишку та назви металів в алфавітному порядку через дефіс. Приклад: KNaSO4-сульфат калій-натрію }