Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
adminka.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
230.26 Кб
Скачать

63. Відмова у відкритті провадження в адміністративній судовій справі . Підстави та наслідки.

Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: 1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін; 3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

2. Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу. 3. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. 4. Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. 5. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. 6. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

64. Судовий розгляд і ухвала рішення

Центральною стадією адміністративного судочинства є розгляд справи та ухвалення судового рішення.

Метою стадії судового розгляду є повне, всебічне і об’єктивне з’ясування фактичних обставин справи в судовому засіданні, та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі на підставі дотримання процесуального законодавства. Досягнення мети судового розгляду можливе лише у випадку здійснення його у суворій відповідності до вимог адміністративного процесуального законодавства, з дотриманням належної процесуальної форми.

Судовий розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні. Справу або її частину може бути розглянуто у закритому судовому засіданні, коли суд дійде висновку, що відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці, до створення небезпеки для особистого та сімейного життя людини, порушить інтереси малолітньої чи неповнолітньої особи. Під час розгляду справи або її частини у закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки. Розгляд справи у закритому судовому засіданні провадиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні адміністративний суд постановляє ухвалу.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. Суд може проводити окремі процесуальні дії в разі необхідності за межами приміщення суду.

При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Кодекс адміністративного судочинства України закріпив в ст. 134 обов’язки присутніх у залі судового засідання. Так, усі присутні при вході суду до залу судового засідання та при виході повинні встати. Постанову суду присутні в залі заслуховують стоячи. Учасники судового процесу дають пояснення, показання, відповідають на запитання та ставлять запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого у судовому засіданні. Учасники судового процесу, а також усі присутні в залі судового засідання зобов`язані додержуватись у судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Усі учасники судового процесу, звертаючись до судді, вживають слова "Ваша честь".  Усі документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Головуючий має право застосувати заходи процесуального примусу до осіб, які порушують встановлені правила в суді або перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства. Так, ч. 1 ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає чотири види заходів процесуального примусу (попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом та привід). Крім того, ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за прояви неповаги до суду.

Судовий розгляд адміністративної справи складається з чотирьох  частин: вступної (підготовчої), безпосереднього розгляду по суті, завершувальної (судові дебати) та прийняття судового рішення.  Всі частини мають свої завдання та полягають у здійсненні судом та учасниками процесу певних процесуальних дій, становлять в своїй сукупності єдиний процес.

Вступна частина (підготовча) зумовлює ефективність проведення судового засідання. Процесуальні дії, що їй притаманні, спрямовані на перевірку наявності всіх умов, які необхідні для розгляду й вирішення адміністративної справи в даному судовому засіданні (чи може адміністративна справа бути розглянута за такого складу суду, за такої явки учасників процесу, при наявності таких доказів).

Судове засідання відкриває головуючий, який оголошує, яка справа буде розглядатись.

Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. 2. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. 3. У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]