1. Поняття адміністративного процесу, його структура та характерні риси

Поняття адміністративного процесу в адміністративно-правовій науці прийнято розглядати в широкому і вузькому розумінні.

У широкому розумінні адміністративний процес — це встановлений законом порядок розгляду і вирішення індивідуально-конкретних (адміністративних) справ, що виникають у сфері державного управління, спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами) та, у відповідних випадках, загальними (звичайними) судами.

У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і застосування до правопорушників адміністративних стягнень.

Специфіку адміністративного процесу відбиває і його структура, яка включає струнку систему процесуальних дій, що мають як юрисдикційний, так і неюрисдикційний характер.

Характерні риси:

а) адм. процес зв'язаний з держуправлінням, його юр. видами, що реалізуються в правових формах;

б) адм. процес зв'язаний з матер. нормами адм. права; цей зв'язок знаходить прояв у тім, що в ході реалізації задач адм. права дозволяються індивідуальні справи в держуправлінні й ефективно застосовуються норми матер. права;

в) застосування норм матеріального права здійснюється в юрид. порядку, урегульованому адм.-процес. нормами;

г) адм. процес - це не тільки застосування норм матеріального права, а і відповідна діяльність, у результаті якої виникають цивільні відносини, регульовані нормами адм.-процес. права.

Структура адміністративного процесу - це сукупність окремих проваджень, кожне з яких характеризує певну послі­довність процесуальних дій.

У визначенні структури адміністративного процесу міститься термін «провадження», яке раніше не траплялось у вивченні адміністративного права Даючи поняття, необхідно вказати, що адміністративне провадження - це регламентований положен­нями нормативно-правових актів порядок діяльності органів (посадових осіб) із вирішення адміністративних справ Отож, адміністративний процес складається з окремих проваджень Ви­ходячи з факту наявності у суспільному житті й діяльності держав­них органів великої кількості адміністративних проваджень, нові види яких з'являються поряд із розвитком суспільних відносин між особою та державою і всередині державних органів, актуаль­ним постає питання розроблення класифікації адміністративних проваджень.

За функціональною ознакою в структурі адміністративного процесу можуть бути виділені: а) провадження, що носять установчий характер (провадження по утворенню державних органів, суб'єктів підприємницької діяльності); б) провадження, що мають правотворчий характер (провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів); в) правоохоронні провадження (провадження в справах про адміністративні пра­вопорушення, провадження по скаргах громадян); г) право наділяючи провадження (провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень).

У загальному вигляді під час класифікації за індивідуально-конкретними справами систему адміністративних проваджень, що складають структуру адміністративного процесу, може бути подано таким чином: 1) провадження по відпрацюванню та прий­няттю нормативних актів; 2) провадження по прийняттю індивідуальних актів управління; 3) провадження по оскарженню рішень, дій або бездіяльності органів і посадових осіб, що порушують права громадян; 4) провадження по зверненнях грома­дян; 5) провадження по застосуванню адміністративно-попереджувальних заходів і заходів адміністративного припинення; 6) провадження в справах про адміністративні правопорушен­ня; 7) дисциплінарне провадження; 8) провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень; 9) реєстраційно-дозвільне провадження; 10) провадження по приватизації держав­ного майна; 11) діловодство; 12) установче провадження.