46. Організація оплати праці та облік розрахунків із державними службовцями.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. У БУ, як і в госпрозрахункових підприємствах та орг-ях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. На відміну від працівників матеріального вир-ва, ді-сть яких спрямована на перетворення речовини природи, а процес праці являє собою обмін між природою і людиною, праця працівників БУ має свій предмет впливу. Він спрямований або на людину, або на суспільстві цілому. Так, праця лікаря і вчителя спрямована безпосередньо на людину, а праця держ. службовця — на суспільство в цілому. В процесі праці працівників БУ надаються різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. Контроль за мірою праці і мірою споживання здійснюється за допомогою ЗП. Право на працю в БУ громадяни реалізують шляхом укладання трудового договору або трудового контракту, який є однією з форм трудового договору. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці пра­цівників регламентуються Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95. Згідно з ним ЗП — це винагорода, об­числена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим дого­вором власник або уповноважений ним орган виплачує працівни­кові за виконану ним роботу. Працівники, які обіймають посади в державних органах та апараті, згідно із Законом України «Про державну службу» є державними службовцями. При прийнятті на роботу вони складають присягу державного службовця і їм присвоюється відповідний ранг у межах категорії. ЗП держ. службовців складається з посадо­вих окладів, доплати за ранги, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Оклади держ. службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Так, постановою КМУ від 6.11.95 № 888 затверджено шкалу співвідношень посадових окладів ке­рівних працівників, спеціалістів органів Державного казначейства до мінімального розміру ЗП. Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного держ. службовцю. Таблиця: 1 колонка – ранг держ. службовця; 2 колонка – коефіцієнт. Держ. службовець 1 рангу – 13,39; 2 рангу – 12,64; 3 рангу – 11,88; ...; 15 рангу – 3,14. Коефіцієнти, застосовувані для визначення конкретних розмірів доплат за ранги держ. службовцям: Таблиця: 1 колонка – частини розміру надбавок у кількості мінімальних ЗП; 2 колонка – коефіцієнт. Від 1 до 3 (включно) – 4,5; від 4 до 7 (включно) – 3,0; від 8 до 10 включно – 2,5; понад 10 – 2,0. Для визначення конкретного розміру надбавок коефіцієнти співвідношень до мінімальної ЗП розподіляються на частини (3, 4, 5 і решта). Кожна частина помножується на мінімальну ЗП і відповідний коефіцієнт. Результати підсумовуються. Держ. службовцям щомісячно доплачується надбавка за вислугу років у % до посадового окладу з урахуванням доплат за ранг залежно від стажу держ. служби. Таблиця: 1 колонка – стаж служби; 2 колонка - % надбавки. Понад 3 роки – 10%, понад 5 років – 15%, понад 10 років – 20%, понад 15 років – 25%, понад 20 років – 30%, понад 25 років – 40%, максимальний розмір – 40%.