43. Нормування праці працівників бюджетних установ. Тарифікація та її значення.

У вищих навчальних закладах для професорсько-викладаць­кого складу в основу нормування його праці покладено річне навчальне навантаження в академічних годинах відповідно до навчального плану. До педагогічного навантаження належать: читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, прийняття екзаменів, керівництво практикою, аспірантурою, підготовкою магістерських дисертацій. На всі види робіт встановлено норми в годинах. Річний обсяг педагогічного навантаження в розрахунку на одного викладача не має чітко виражених меж. Для професорсько-викладацького складу введено 36-годинний робочий тиждень. При цьому викладачі повинні виконувати всі види навчально-методичної, науково-дослідної та виховної роботи. Контроль за виконанням передбаченого індивідуальними планами обсягу робіт ведуть завідуючі кафедр, деканати, навчальні відділи та ін. служби. Нормування праці професорсько-викладацького складу має свою специфіку: для викладача ВНЗ робочий час не обмежується перебуванням у самому вузі, а продовжується й за його межами. Учителям, вихователям та іншим педагогічним працівникам середніх, середніх спеціальних і дошкільних закладів ставки ЗП встановлюють за певну кількість годин педагогічної роботи на день (тиждень). Тривалість робочого дня для наукового, навчально-допоміж­ного та адміністративно-господарського персоналу — 7 годин. Тривалість робочого дня для дільничних лікарів, що працю­ють у лікарні, — 6,5 години, лікарів, зайнятих тільки прийомом, — 5,5 години. .

ЗП при по часовій оплаті визнач-ся відповідно до тарифної ставки і кількості фактично відпрацьованого часу. Тарифна ставка – це величина ЗП в одиницю часу. Існують годинні, денні та місячні тарифні ставки. У БУ застосовуються переважно місячні тарифні ставки ЗП, які називаються посадовими окладами. Розмір ставок ЗП (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура) визначається на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комі­сією (за станом на 1 вересня в установах освіти і на 1 січня до за­твердження кошторису доходів і видатків — в установах охорони здоров'я та бібліотечної мережі). Тарифікаційна комісія ство­рюється наказом керівника установи у такому складі: головний бухгалтер, інспектор відділу кадрів, начальник планово-еконо­мічного відділу (старший економіст, економіст), представник проф­спілкової організації, а також інші особи, які залучаються керів­ником установи до роботи з тарифікації. Головою тарифікаційної комісії є керівник установи або його заступник Результати роботи комісії відображаються у тари­фікаційних списках, які складаються в розрізі кожної посади окремо. Тарифікаційні списки підписуються всіма членами тарифікаційної комісії, затверджуються керівником ви­щої установи і тільки ці списки є документами, якими визначає­ться розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і над­бавок в окремих установах за посадами працівників. Встановлена за тарифікацією і зафіксована у тарифікаційних списках ставка ЗП виплачується працівникам щомі­сячно незалежно від кількості робочих днів в різні місяці року.