3. Загальна порівняльна характеристика планів рахунків бу і госпрозрахункових організацій.

План рахунків і порядок його застосування, затверджені наказом Головного упр-ня Держ. казначейства Укр. від 10.12.99 № 114. Новий план рахунків запроваджується в дію поступово з 01.01.2000 р. є перехідним. Він розроблений на основі Плану рахунків БО під-в, орг-й та установ, затвердженого Мінфіном України від 30.11.99 № 291, і має структуру, яка дає можливість отримувати вичерпну інф-цію, необхідну для складання балансу та звітності про виконання кошторисів БУ. Усі рахунки згруповано в два розділи: І розділ - балансові рахунки, ІІ розділ — позабалансові рахунки. Балансові рахунки об'єднано у 8 класів й умовно поділено на рахунки по довгострокових (терміном більше бюджетного року) операціях і короткострокових операціях, що проводяться протягом бю­джетного року. Кожний клас включає синтетичні рахунки, близькі за ек. змістом обліковуваних на них об'єктів. Синтетичним ра­хункам присвоєно цифрові двозначні коди, в яких перша цифра — номер класу, друга — порядковий номер рахунка в даному класі, починаючи з нуля. Більшість рахунків призначені для поточного обліку в БУ різних галузей невиробничої сфери. В Плані рахунків включено й такі рахунки, застосування яких спричинено особливостями основної діяльності окремих груп установ та орг-й. У новий План рахунків включено також рахунки, призначені для обліку виконання сільських, селищних і міських (міст район­ного підпорядкування) бюджетів. У самостійний розділ у Плані рахунків виділено забалансові рахунки. Вони призначені для обліку активів і розрахунків, які виключені з обороту установи і не відображаються в балансі, але потребують спеціального контролю. План рахунків як госпрозрахункових під-в, орг-й, так і БУ роз­роблено з урахуванням вимог національних положень (стандартів) БО, які на БУ не поширюються. Окремі рахунки і субрахунки з обліку нематеріальних активів, грош. документів в іноземній валюті, векселів, довгострокових зобов'язань мають обмежене викор. в БУ. Порядок застосування Плану рахунків не містить типових схем реєстрації та групування інформації про госп. оп-ї (кореспонденції субрахунків І рівня).

4. Загальна порівняльна характеристика балансів бюджетних установ і госпрозрахункових органів.

Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан устано­ви, що відображає її активи, пасиви та капітал у синтезованому , вигляді на певну дату. За складом статей і побудовою баланс БУ відрізняється від балансів госпрозрахункових підприємств і має за мету не розкриття інформації для інвесторів, а забезпечення контролю та аналізу використання коштів загаль­ного і спеціального фондів. Склад статей активу характеризує належність БУ до галузей невиробничої сфери, а склад статей пасиву вказує, що БУ — це установи державної і комунальної форм власності, які утримуються повністю або частково за раху­нок державного та/або місцевих бюджетів. У загальному вигляді баланс бюджетної установи відобража­ється формулою: Активи + Витрати = Власний капітал + Зобов'язання + Доходи. До активів установ належать ресурси, які ними контролюють­ся і повинні принести їм економічну вигоду шляхом використан­ня в процесі надання нематеріальних послуг, при обміні на інші активи чи під час погашення зобов'язань установ. Необоротні активи — це засоби, придбані або створені для довгострокового використання (понад одного року) в процесі го­сподарської діяльності: основні засоби, інші необоротні матері­альні активи, нематеріальні активи. У валюту балансу включається залишкова вартість необоротних активів, тобто баланс складається за принципом «баланс—нетто». До оборотних активів належать засоби, призначені для неви­робничого споживання або використання в процесі господарської діяльності протягом одного року (або швидше): каса, запаси, де­бітори, рахунки в банку і казначействі тощо. Витрати бюджетних установ включають фактичні витрати ма­теріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання устано­ви, які здійснюються за рахунок загального і спеціального фондів, та інші виробничі витрати. Активи і витрати БУ не оцінюються щодо спроможності їх трансформації в грош. кошти, а тому й розді­ли активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквідності, як це прийнято в балансі госпрозрахункових підприємств. Джерелами формування активів і витрат БУ є власні кошти (капітал), зобов'язання і доходи. До власного капіталу належать фонд у необоротних активах і фонд у МШП, які відображають частку держав­ного, комунального майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження БУ, а також результати виконан­ня кошторису за заг. і спец. фондами. Зобов'язання установи належать до залучених коштів; вони виникають внаслідок минулих подій, після їх урегулювання у майбутньому зменшиться ек. вигода установи через виплату готівкою, передачу ін. активів, заміну одного зобов'язання іншим. Короткострокові зобов'язання підлягають оплаті протягом 1 року, а довгострокові — протягом періоду, що перевищує 1 рік. БУ не мають своїх оборотних коштів і покри­вають витрати (видатки) за рахунок бюджетних коштів (доходів загального фонду) та позабюджетних коштів (доходів спеціального фонду). Важливою складовою балансу БУ є довідки про рух асигнувань заг. та спец. фондів, які дають змогу органам Державного казначейства, фін. органам і вищим органам контролювати надходження та використання бю­джетних і позабюджетних коштів.