- •1.. Місце макроекономіки у системі економічних наук. Особливості макроекономіки як науки.
- •2.. Методологія макроекономічного аналізу економіки.
- •3.. Макровеличини та їх вимірювання.
- •4.. Схема економічного кругообігу: основні ринки, сектори та взаємодія між ними.
- •5.. Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •8.. Номінальний та реальний ввп. Проблема вимірювання зміни рівня цін у економіці.
- •6.. Ввп як основний показник системи національних рахунків. Методи його розрахунку.
- •7.. Ввп, внп, вал. Нац.. Використ. Дохід та інші показники системи нацю рахунків.
- •9.. Зайнятість і безробіття: класифікація населення по відношенню до участі в економічній діяльності, показники безробіття.
- •10.. Види безробіття. Природній рівень безробіття. Економічний цикл.
- •Экономический цикл и его фазы
- •11.. Механізм ринку праці: класична школа.
- •12.. Механізм ринку праці: кейнсіанська школа. Причини жорсткості заробітної плати.
- •14.. Поняття товарного ринку
- •13.. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •16.. Сукупна пропозиція.
- •2. Зміни в правових нормах
- •15.. Сукупний попит.
- •19.. Пропозиція грошей.
- •17.. Макроекономічна рівновага і механізм її відтворення.Модель as ad
- •18..Поняття грошового ринку. Відсоткова ставка. Грошові агрегати.
- •21.. Рівновага на грошовому ринку.
- •Попит на гроші як активи
- •24.. Сутність та види інфляції.
- •26.. Інфляція витрат.
- •27.. Механизм виникнення Інфляційної спіралі.
- •28.. Наслідки інфляції
- •29. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філліпса у трактуваннях сучасних шкіл макроекономіки.
- •30. Боротьба з інфляцією
- •31. Доходи домогосподарств
- •32.. Використання кривої Лоренца та коефіцієнта Джині для аналізу індивідуального розподілу доходів.
- •33.. Кейнсіанська функція споживання
- •35.. Інвестиційна функція: класичний підхід.
- •34.. Поняття інвестицій. Фактори, що впливають на їх обсяг.
- •36.. Інвестиційна функція: кейнсіанський підхід.
- •38.. Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кільк.Визначеність.
- •37.. Рівновага сукупного попиту та пропозиції. Кейнсіанська модель рівноваги.
- •39.. Інфляційний розрив: сутність, граф.Інтерпретація та кільк.Визначеність.
- •40.. Подвійна перевага товарного і грошового ринку
- •41. Податки я інструмент фіскальної політики
- •Форми оподаткування
- •Типи податків
- •42. Види та ефективність бюджетно-податкової системи
- •44.. Державный борг
- •43. Бюджетний дефіцит
- •45.. Вплив бюджетного дефіциту і державного боргу на економіку
- •46.. Управління зовнішнім боргом
- •47.. Відкрита економіка. Платіжний баланс.
- •50. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •48.. Валютний курс
- •49. Модель Мандела-Флемінґа – модель малої відкритої економіки
- •51 Політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу
- •16.. Сукупна пропозиція.
- •2. Зміни в правових нормах
- •15.. Сукупний попит.
32.. Використання кривої Лоренца та коефіцієнта Джині для аналізу індивідуального розподілу доходів.
Сукупний доход суспільства розподіляється у двох формах:1)Функціональний розподіл сукупного доходу показує яка його частка припадає на кожного власника виробничих ресурсів, тобто з функціонального боку сукупний доход розглядається на зарплату, прибуток, процент і ренту.2)Особистий розподіл доходу свідчить про те, яка його частка дістанеться окремим верствам населення. У зв’язку з цим розподілом виникає нерівність у доходах. Вона породжується:а) природними можливостями людей.б) відмінностями в рівні освіти. в) відмінностями в кваліфікації. г) відмінностями за віком та статтю.д) міжрегіональними та міждержавними відмінностями в доходах.є) нагромадженим власним капіталом.
Вимірювання нерівноcті в доходах здійснюється трьома способами:1)Порівняння децільних груп2)Крива Лоренса3) коєфиціент Джинні.
1)Зіставлення децільних груп( застосування цих груп відбувається шляхом ділення частки доходу, що припадає на 10% найзаможнішого населення, на частку доходу, яку отримує 10% найбіднішого населення.
2)Крива Лоренца.
Крива Лоренца(крива 0АBCDE) – сукупність точок, кожна з яких показує яка частина доходу припадає на певну частину населення. При рівноважному розподілі доходу Крива Лоренса співпадає з бісектрисою, чим далі відхиляється, тим нерівномірніше розподіл доходів у даному супільстві суспільства. По горизонтальній осі N, групи населення розташовані в порядку від найбідніших до найбагатших (по 20%). По вертикальній осі Y відкладається частка кожної групи у сукупному доході. Побудова кривої Лоренца відбувається шляхом додавання по горизонтальних та горизонтальних осях наступних значень до попередніх. Лінія ОЕ – бісектриса, яка відповідає повністю рівномірному розподілу доходів. Чим далі від неї відхиляється крива Лоренца, тим більш нерівність у розподілі доходу.
3)Коефіцієнт Джині.
Він кількісно визначає ступінь нерівності в розподілі доходу між різними верствами населення. Його формула:
Кдж = Sm / Soe100 ,
де Кдж – коефіцієнт Джині; Sm – площа заштрихованої фігури на графіку між бісектрисою та кривою Лоренца; S(oe100) – прямокутний трикутник, площа якого дорівнює 5000 одиниць. Кдж змінюється від 0 до 1, при його зростанні підвищується нерівність в розподілі доходу. Для визначення коефіцієнту Джині використовується наступний алгоритм:
Пошук заштрихованої фігури: SM = S(oe100) – S(abcdе100), де S(abcdе100) – площа фігури під кривою Лоренца.
Обчислення фігури під кривою Лоренца: S(abcdе100) = S(oa20) + S(20ab40) + S(40bc60) + S(60cd80) + S(80de100).
Визначення площі ОА20: S(OA20) = ½ [ O20] * [ 20A ].
Обчислення площі трапецій: S(20AB40) = ([20A] + [40B]) / 2 * [20 40].
Перерозподіл доходів здійснюється:1)Через державну податкову систему і держбюджет;2)Через соцстрахування;3)коливання ринкових цін;4) добровільні внески до громадських, релігійних організацій.