
- •1.. Місце макроекономіки у системі економічних наук. Особливості макроекономіки як науки.
- •2.. Методологія макроекономічного аналізу економіки.
- •3.. Макровеличини та їх вимірювання.
- •4.. Схема економічного кругообігу: основні ринки, сектори та взаємодія між ними.
- •5.. Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •8.. Номінальний та реальний ввп. Проблема вимірювання зміни рівня цін у економіці.
- •6.. Ввп як основний показник системи національних рахунків. Методи його розрахунку.
- •7.. Ввп, внп, вал. Нац.. Використ. Дохід та інші показники системи нацю рахунків.
- •9.. Зайнятість і безробіття: класифікація населення по відношенню до участі в економічній діяльності, показники безробіття.
- •10.. Види безробіття. Природній рівень безробіття. Економічний цикл.
- •Экономический цикл и его фазы
- •11.. Механізм ринку праці: класична школа.
- •12.. Механізм ринку праці: кейнсіанська школа. Причини жорсткості заробітної плати.
- •14.. Поняття товарного ринку
- •13.. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •16.. Сукупна пропозиція.
- •2. Зміни в правових нормах
- •15.. Сукупний попит.
- •19.. Пропозиція грошей.
- •17.. Макроекономічна рівновага і механізм її відтворення.Модель as ad
- •18..Поняття грошового ринку. Відсоткова ставка. Грошові агрегати.
- •21.. Рівновага на грошовому ринку.
- •Попит на гроші як активи
- •24.. Сутність та види інфляції.
- •26.. Інфляція витрат.
- •27.. Механизм виникнення Інфляційної спіралі.
- •28.. Наслідки інфляції
- •29. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філліпса у трактуваннях сучасних шкіл макроекономіки.
- •30. Боротьба з інфляцією
- •31. Доходи домогосподарств
- •32.. Використання кривої Лоренца та коефіцієнта Джині для аналізу індивідуального розподілу доходів.
- •33.. Кейнсіанська функція споживання
- •35.. Інвестиційна функція: класичний підхід.
- •34.. Поняття інвестицій. Фактори, що впливають на їх обсяг.
- •36.. Інвестиційна функція: кейнсіанський підхід.
- •38.. Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кільк.Визначеність.
- •37.. Рівновага сукупного попиту та пропозиції. Кейнсіанська модель рівноваги.
- •39.. Інфляційний розрив: сутність, граф.Інтерпретація та кільк.Визначеність.
- •40.. Подвійна перевага товарного і грошового ринку
- •41. Податки я інструмент фіскальної політики
- •Форми оподаткування
- •Типи податків
- •42. Види та ефективність бюджетно-податкової системи
- •44.. Державный борг
- •43. Бюджетний дефіцит
- •45.. Вплив бюджетного дефіциту і державного боргу на економіку
- •46.. Управління зовнішнім боргом
- •47.. Відкрита економіка. Платіжний баланс.
- •50. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •48.. Валютний курс
- •49. Модель Мандела-Флемінґа – модель малої відкритої економіки
- •51 Політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу
- •16.. Сукупна пропозиція.
- •2. Зміни в правових нормах
- •15.. Сукупний попит.
29. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філліпса у трактуваннях сучасних шкіл макроекономіки.
Інфляція – це безперервний ріст загального рівня цін.
В залежності від різноманітних критеріїв розрізняють наступні види інфляції та причини, що їх породжують:
за критерієм першопричини інфляційних процесів розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат.
Інфляція попиту означає випереджаюче зростання сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією.
Причинами інфляції попиту є позитивні шоки сукупного попиту, спричинені неціновими факторами.
Інфляція витрат має своїм витоком негативні шоки сукупної пропозиції.
за ступенем адміністративної регульованості розрізняють приховану та відкриту інфляцію. В командній економіці, де переважна більшість цін фіксовані, панує прихована інфляція, що виражається у розриві між грошовою і товарною масою та утворенні товарного дефіциту.У ринковій економіці, де регулюється від 5 до 20 % цін, вона носить відкритий характер і проявляється у їх зростанні.
за характером цінової динаміки виділяють збалансовану і незбалансовану інфляцію. Збалансована протікає при рівномірному зростані цін на ринках різних товарів і послуг.
Незбалансована характеризується різношвидкісною динамікою цін окремих товарів і послуг.
У перехідній економіці відзначають монетарну та структурну інфляцію.
Монетарна інфляція – спричиняється незваженою грошовою експансією Центрального банку. Зростання цін відбувається в її процесі.
Структурна інфляція відбувається за рахунок скасування бюджетних субсидій, підвищення податків та інших джерел, пов’язаних з реформуванням економіки.
інфляція може виникнути також з причини надмірної активності держави при регулюванні економіки, яка перебуває у стані природної рівноваги; скорочуючи безробіття нижче природного рівня, держава сама провокує інфляцію. Це відбувається відповідно до закономірності, яка описується кривою Філліпса.
Крива Філліпса показує, що намагання держави скоротити безробіття нижче природного рівня (U) приводить до підвищення темпів інфляції. (вище точки Un інфляція зростає).
На фазі спаду економіки темпи інфляції знижуються, праворуч від точки Un , а безробіття зростає.
В умовах глибокої депресії і високого безробіття можлива дефляція (відрізок нижче осі абсцис).
Оскільки інфляція означає макроекономічне зростання цін, то вона вимірюється за допомогою цінових індексів (дефлятора ВВП та індекса споживчих цін). При цьому індекс інфляції визначається за допомогою IРС взятого у %.
Темп або рівень інфляції – це приріст IРС чи дефлятора за певний період.
Для визначення періоду подвоєння загального рівня цін використовується формула приблизного розрахунку (правило величини сімдесят).
Т=70, де Т - період, за який рівень цін зросте удвічі.
- середні темпи інфляції за одиницю часу протягом цього періоду.
Наслідки інфляційних процесів.
непрогнозована галопуюча інфляція знецінює фінансові активи населення і підприємств (негативний вплив ефекту багатства).
З-поміж фінансових активів більше знецінюються облігації з фіксованим доходом
Меншою мірою страждають при цьому власники акцій.
Зниження поточних реальних доходів більшості населення
Іг = Ін/ЯРС
Ін – фактичний грошові доходи населення або їх зміна;
IРС – індекс інфляції споживчого ринку (в частках одиниці);
Іг – реальні доходи населення або їх зміна.
Перерозподіл доходів між кредиторами і позичальниками при непрогнозованій інфляції на користь позичальника.
гіперінфляція безмірно посилює всі негативні наслідки, веде до бартеризації обміну, спекулятивних тенденцій на ринку, виробництво продукції стає невигідним і спостерігається розквіт посередництва.