46.Культурні аспекти діяльності Кирило-Мефодіївського братства

Закон Божий (Книга Буття українського народу)».

Написаний в дусі романтизму та ідеалізму того часу, пройнятий шануванням

християнських цінностей закликав до перебудови

суспільства на засадах справедливості, рівності, свободи, братерства.

Серед пропонованих у ньому конкретних заходів були скасування кріпацтва див. питання 45)))

49.Розвиток освіти та науки в Україні у другій половині 19 початку 20 ст.-

Освіта.

Якщо на початку XVIII століття практично кожне українське село мало початкову школу, то до його кінця, після закріпачення селян, вціліли лише одиничні школи, які утримувалися на кошти батьків.  У 1804 році відкрилася перша в Україні Одеська комерційна гімназія. У 1805 - Харківський університет.І почали відкривати гімназії. У 1834 був відкритий Київський університет, першим ректором якого став відомий український вчений;— Михайло Максимович. Перехід українських земель під владу Російської імперії значно погіршив освітній рівень українців.  Наддніпрянщині стали поширювати нову загальноімперську систему освіти. Встановлювалися такі типи загальноосвітніх навчальних закладів: початкові парафіяльні училища, повітові училища та гімназії.   Парафіяльні училища призначалися для дітей «нижчих станів» і навчали у них лише закону Божому, арифметиці та грамоті. Повітові училища призначалися для дітей «купців, ремісників та інших міських обивателів». У гімназіях навчалися діти дворян, чиновників, багатих купців.  Після закінчення чотирьох класів гімназії випускники діставали право на вступ до університету або на державну службу. Обов’язкове навчання (яке, до речі, так і не було запроваджене) скасували 1812 р. Злиденне селянство було просто не в змозі утримувати школи.

Наука.

Значну роль у розвиткові наукових досліджень відігравало Товариство наук при Харківському університеті.  Археологічні дослідження стали головним напрямком діяльності. Товариство старожитностей організовували археологічні розкопки античних міст, давніх фортець і курганів. Чимало наукових праць із ботаніки опублікував М.Максимович. Серед них були підручники для студентів,вперше у світі сформував уявлення не лише про еволюційну теорію розвитку органічного світу, а й про клітинну будову організму. Успішно розвивалася медична наука. Фундатором української хірургічної офтальмології став професор Київського університету, один з засновників його медичного факультету В.Караваєв

50. Діяльність наукового товариства ім. Т. Шевченка Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка — академічна організація, утворена 1873 року у Львові. У 1920-30-х роках зазнавала переслідувань від польської влади, 1939 зліквідована радянською владою; відновлена 1947 року в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки. З 1989 року організація знову діє на території України. Під сучасну пору НТШ в Україні об'єднує понад 1400 вчених, які зосереджені в 6 секціях та 35 різнопрофільних комісіях, що надає Товариству універсальний академічний статус. Загальнодержавний характер Товариства забезпечує 15 територіальних Осередків НТШ( в Києві, Харкові, Черкасах, Сімферополі, Донецьку, Луцьку, Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі, Луганську). Науковою серцевиною Товариства є корпус дійсних членів НТШ, до якого на новому етапі діяльності Товариства (від 1989 р.) обрано 125 вчених. Основним науковим форумом Товариства є березнева Наукова сесія НТШ, тривалістю до одного місяця, в якій беруть участь до 500 науковців. З 1990 по 2010 р. вже відбулося 21 така наукова сесія. Товариство щорічно проводить також загальноукраїнські або міжнародні конференції. Крім українознавчих конференцій, проведено ряд форумів у різних ділянках стислих наук, зокрема з фізики, комп'ютерних наук, екології, матеріалознавства тощо. Найпродуктивнішою сферою праці НТШ в Україні є видавнича діяльність. Головним серійним виданням НТШ є «Записки НТШ». Під незмінною редакцією свого наукового секретаря Олега Купчинського відроджене Товариство видало 25 томів «Записок НТШ» з різних проблем українознавчої гуманістики. За дорученням Світової Ради НТШ по лінії її генерального секретаріату НТШ в Україні забезпечує випуск інформаційного щорічника «Хроніка НТШ» та журналу «Вісник НТШ». У видавничому доробку відродженого Товариства за роки незалежності більш як 500 власних видань і ще понад 300 — у співпраці з іншими установами України та діаспори.