43.Панування в архітектурі класицизму та стилю ампір.Планова забудова міст і сіл,поява фабрик і заводів.

Для Ампіру є характерним звернення до традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі та помпезності, холодної елегантності.В декоративному оформленні архітектурних споруд, меблів та ін. застосовуються військові емблеми, зброя часів Стародавнього Риму, лаврові вінці, крилаті грифони, сфінкси, леви та ін.

Класицизм-напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції(XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи. Невід'ємною рисою всіх архітектурних композицій епохи класицизму стала симетрія, тому що вважалося, Стіни витримані в строгій кольоровій гамі на стінах з'явилася стримана класична орнаментація у виді гірлянд, медальйонів, розеток, що розташовуються у визначеному чергуванні. Для класицизму було властиво підкреслити природну красу і структуру: Колірне рішення інтер'єрів ставало більш світлим і оформлялося в основному в пастельних тонах.

44.Національні культурні організації і рухи українців в умовах реакційної урядової політики

Перша в українській історії національно-культурна організація виникла в 1833 р. у Львові. Це був нелегальний гурток, який організували Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький, їх символічно назвали “Руською трійцею” (русинами називали західних українців). Вступаючий у гурток давав клятву утверджувати права рідної мови, вищим досягненням гуртка стала публікація в 1837 р. альманаху “Русалка Днiстровая”.

В 1845 р. виникає нелегальне Кирило-Мефодіївське братство - політична організація,яку створюють видатні діячі вітчизняної культури (М.Гулак, М.Костомаров, П.Куліш, В.Білозерський,Т.Шевченко). Мета товариства - слов'янська єдність,створення федерації слов'янських демократичних республік, рівність людей, необхідність знищення кріпацтва.

У кінці 50-х років формувались групи молодіна чолі з В. Антоновичем,їх називали «хлопоманами». Вони організовували безкоштовні недільні школи, видавали дешеві книги (укр. мовою). Згодом до них долучилися викладачі вони переформувалися з напів-легальну організацію «Громада» до цього угрупування входив і Драгоманов.

В 1863 р. Український національно-культурний рух жорстоко придушується. Прокотилася хвиля арештів. міністр

внутрішніх справ Російської імперії підписує указ, що забороняє друкувати українською мовою навчальну, наукову і релігійну літературу 1848 р. формально нерівність української мови було

усунено, На практиці польське домінування зберігалося

Грушевський,Драгоманов і Куліш-відомі діячів української культури заснували “Літературне

товариство ім.Шевченка”, перетворене в 1892 р. в наукове.

45.Кирило-Мефодіївське братство як перша спроба української інтелігенції вдатися до плолітичної боротьби

Значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство розробило політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке не підпорядковувалося нікому.

Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.

Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».

Засновники: Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.

Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення свободи для громадян.

Члени братства виступали з лекціями в навчальних закладах бирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг

Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців  діяльність братства була викрита, а члени заарештовані за доносом провокатора студента  Олексія Петрова