70.Створення українськими ученими першої в срср та Європі еом

Мало хто знає, що перший в континентальній Європі комп'ютер був створений в Україні понад 60 років тому в 1951 році. Перша ЕОМ називалася Малою електронною лічильною машиною – «МЭСМ». Незважаючи на скромне слово «Мала», вона налічувала 6000 електронних ламп і ледь вмістилася в лівому крилі будівлі гуртожитку Машина була створена в лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

Під його керівництвом були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найбільш складних ЕОМ, кожна з яких — нове слово в обчислювальній техніці, більш продуктивна, більш надійна і зручна в експлуатації. Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, за своїми результатами успішно суперничала з відомою американською фірмою ІBM.

71.Культурочтворчі процесив Україні

Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою, почалися радикальні реформи. Головною особливістю сучасного періоду можна вважати його перехідний характер. Принципово новий статус в наші дні отримала національна культура. У той же час серйозно впливає на всі сфери суспільного життя економічна криза, яку переживає наша Україна в кінці ХХ століття

Одним з найважливіших для розвитку культури є питання про національну мову. У 1989 р. Верховною Радою був ухвалений «Закон про мови в Українській РСР». Статус української мови як державної закріпила Конституція України. З прийняттям нового законодавства почався процес переходу на українську мову державних органів, засобів масової інформації, установ культури, освіти. Життя вже виявило багато труднощів, які стоять на цьому шляху.

Принципово змінилися відносини держави і церкви. Конституція України гарантує громадянам свободу совісті і віросповідання, зберігаючи відокремлення церкви від держави і школи від церкви.

72.Феномен масової культури Створення мережі культурної індустрії та культ. Комунікації

Поняття «масова культура» – це частина загальної культури, відокремлена від елітарної лише великою кількістю користувачів та соціальним попитом. Тривалий час культура розпадалася на народну (традиційну) і професійну культуру.

Для масової культури характерними є антимодернізм та антиавангардизм. Якщо модернізм та авангард прагнуть до ускладненої техніки письма, то масова культура оперує простою, відпрацьованою раніше культурою технікою.

На думку Л.Я. Флієра, масова культура виконує важливу функцію трансляції.

Масова культура як один з найбільш яскравих проявів соціокультурного буття сучасних розвинутих суспільств, залишається порівняно мало усвідомлюваним феноменом з точки зору загальної теорії культури.

Створення мережі культурної індустрії та культ. комунікації

“культурні індустрії” трактується як сукупність тих галузей у сфері культури, де творення культурних цінностей і надання культурно-дозвіллєвих послуг пов’язане з масовим, індустріальним виробництвом і, відповідно.

найбільш культурні індустрії у сучасній Україні – книговидання і книготоргівлі, кінематографії, музичної індустрії, телебачення та радіо, реклами, Інтернету, індустрії моди, врешті, туристичної індустрії.

На початку XX ст. в Україні мали місце активні спроби – як у Галичині, так і в Наддніпрянщині - започаткувати власні, національні культурні індустрії, передусім – книговидання й пресу.

Однак у сталінську добу стан речей знову змінився на трагічно протилежний. Створені в 1920-х і 1930-х років українські державні та кооперативні видавництва, Одеська та Київська кіностудії,тощо були розгромлені

Проголошення незалежності, на думку багатьох, мало започаткувати нове відродження української культури й розквіт вітчизняних культурних індустрій. Та, на жаль, набута ідеологічна свобода, разом із не надто керованим і усвідомлюваним владою й суспільством перебігом ринкової трансформації насправді принесли неочікувані наслідки - швидкий занепад державних культурних індустрі.

Протягом останніх років спостерігається доволі динамічний розвиток недержавного, комерційного сектора в культурних індустріях, причому майже без державної підтримки.