26.. Інфляція витрат.

Значну роль в переміщенні AS₁ до AS₂ відіграють передбачення виробників. Раптове збільшення цін на певний елемент виробничих ресурсів збільшує передбачувальні ціни на засоби виробництва. Якщо AD залишається на попередньому рівні, то виробництво у попередніх обсягах стає не рентабельним. Економіка не може залишатись в такому стані, тому що У_B не відповідає У_A .

Після того,як рівновага досягає точки В,то існує 2 виходи:

1-повернення в т.А,

2-перехід до т.С.

1-передбачає,що зниження виробництва і небезпека безробіття змусять виробників погодитись на зниження з/п,цьому ж сприятиме структурна перебудова виробництва,крива AS₂ почне рухатись до AS₁.

2-можливий тоді,коли в результаті фіскальної або монетарної політики лінія AD₁ переміститься в стан AD₂. Нова рівновага –С, при У_A-потенційне,бо відповідає L_A, а ця кількість зайнятих встановиться за умов природнього безробіття.

27.. Механизм виникнення Інфляційної спіралі.

В основі цієї моделі лежить таке положення – коли виникає інф.,як результат збільшення попиту, то уряд починає стримувати інф.,через стримання сук.попиту.

В моделі врахована інерція виробників, щодо їх ставлення до цін.

Нехай ЦБ збільшує пропозицію грошей,що призведе до збільшення сук.попиту.

Але в цей час ставка з/п залишається на попередньому рівні, що відповідає загальному рівню цін,тобто реальні доходи зменшуються. Робітники вимагають підвищення з/п від W₁ до W₂ ,зі збільшенням W адекватно збільшуються витрати виробництва,тобто ресурси стають дорожчими( ),збільшення з/п і незмінність цін стимулюють AD в деякий час і .Відбувається збільшення цін,з/п залишається незмінною,тому вони знову вимагають підвищення W .

28.. Наслідки інфляції

1) зниження реальних доходів населення;2) знецінення фін. активів (зменш. реальної вартості фін. активів з реальними дох.);3) порушення відношень між позичальниками і позикодавцями;4) зменш. мотивація до інвестування;5) перерозподіл дох. між приватним сектором і державою;6) поява «витрат меню»: продавці змушені часто змінюв. цінники, каталоги, що призводить до додатк. витрат;7) поява «витрат зношеного звуття»: спричинених тим, що люди, запобіг. втраті купів. спроможності грошей тримають цю готівку на депозитах і змушені часто ходити в банк, щоб зняти гроші на поточні витрати;8) вводиться фіскальн. податок, спричинений тим, що в умовах інфл. зростання дох. має номінальн. хар-тер, супроводж. зниженням реальн. дох. Якщо норма оподаткув. протягом первного часу залиш. незмінною, то сплатник податків несе певний тягар, змінюються надходження від оподаткув.;9) перерозподільчий ефект (втрачають всі, хто має фіксов. дох.);10) ціни втрач. свою регул. ф-ю (через скороч. обсягів вир-ва і спожив.);11) дезорганізація держави;12) диспропорції між галузями ек-ки;13) затруднює проведення ефективн. макроек. політики;14) ускладн. міжнародн. валютні відносини;15) перехід до натуралізації обміну, спекулятивних тенденцій на ринку, до соц. і політ. Потрясінь

29. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філліпса у трактуваннях сучасних шкіл макроекономіки.

Інфляція – це безперервний ріст загального рівня цін.

В залежності від різноманітних критеріїв розрізняють наступні види інфляції та причини, що їх породжують:

за критерієм першопричини інфляційних процесів розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат.

Інфляція попиту означає випереджаюче зростання сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією.

Причинами інфляції попиту є позитивні шоки сукупного попиту, спричинені неціновими факторами.

Інфляція витрат має своїм витоком негативні шоки сукупної пропозиції.

за ступенем адміністративної регульованості розрізняють приховану та відкриту інфляцію. В командній економіці, де переважна більшість цін фіксовані, панує прихована інфляція, що виражається у розриві між грошовою і товарною масою та утворенні товарного дефіциту.У ринковій економіці, де регулюється від 5 до 20 % цін, вона носить відкритий характер і проявляється у їх зростанні.

за характером цінової динаміки виділяють збалансовану і незбалансовану інфляцію. Збалансована протікає при рівномірному зростані цін на ринках різних товарів і послуг.

Незбалансована характеризується різношвидкісною динамікою цін окремих товарів і послуг.

У перехідній економіці відзначають монетарну та структурну інфляцію.

Монетарна інфляція – спричиняється незваженою грошовою експансією Центрального банку. Зростання цін відбувається в її процесі.

Структурна інфляція відбувається за рахунок скасування бюджетних субсидій, підвищення податків та інших джерел, пов’язаних з реформуванням економіки.

інфляція може виникнути також з причини надмірної активності держави при регулюванні економіки, яка перебуває у стані природної рівноваги; скорочуючи безробіття нижче природного рівня, держава сама провокує інфляцію. Це відбувається відповідно до закономірності, яка описується кривою Філліпса.

Крива Філліпса показує, що намагання держави скоротити безробіття нижче природного рівня (U) приводить до підвищення темпів інфляції. (вище точки U_n інфляція зростає).

На фазі спаду економіки темпи інфляції знижуються, праворуч від точки U_n , а безробіття зростає.

В умовах глибокої депресії і високого безробіття можлива дефляція (відрізок нижче осі абсцис).

Оскільки інфляція означає макроекономічне зростання цін, то вона вимірюється за допомогою цінових індексів (дефлятора ВВП та індекса споживчих цін). При цьому індекс інфляції визначається за допомогою IРС взятого у %.

Темп або рівень інфляції – це приріст IРС чи дефлятора за певний період.

Для визначення періоду подвоєння загального рівня цін використовується формула приблизного розрахунку (правило величини сімдесят).

Т=⁷⁰, де Т - період, за який рівень цін зросте удвічі.

 - середні темпи інфляції за одиницю часу протягом цього періоду.

Наслідки інфляційних процесів.

непрогнозована галопуюча інфляція знецінює фінансові активи населення і підприємств (негативний вплив ефекту багатства).

З-поміж фінансових активів більше знецінюються облігації з фіксованим доходом

Меншою мірою страждають при цьому власники акцій.

Зниження поточних реальних доходів більшості населення

І_г = І_н/ЯРС

І_н – фактичний грошові доходи населення або їх зміна;

IРС – індекс інфляції споживчого ринку (в частках одиниці);

І_г – реальні доходи населення або їх зміна.

Перерозподіл доходів між кредиторами і позичальниками при непрогнозованій інфляції на користь позичальника.

гіперінфляція безмірно посилює всі негативні наслідки, веде до бартеризації обміну, спекулятивних тенденцій на ринку, виробництво продукції стає невигідним і спостерігається розквіт посередництва.