18..Поняття грошового ринку. Відсоткова ставка. Грошові агрегати.
Грошовий ринок – це сегмент фінансового ринку на якому здійснюється купівля-продаж короткострокових боргових інструментів строк погашення яких не перевищують 1-го року.
Компоненти:
Відсоткова ставка
Кількість грошей або грошова маса
Пропозиція грошей
Попит на гроші
Відсоткова ставка – це плата за право користуватися грошовими капіталами або ціна яку необхідно сплатити за користування позичковими коштами.
Класифікація:
Номінальна відсоткова ставка (це альтернативна вартість накопичення грошей, тобто від чого відмовляються володіючи грошима а не облігаціями.
Реальна відсоткова ставка (характеризує зміну купівельної спроможності грошей враховує темп інфляції)
Сукупність загальноприйнятих засобів платежу які випущені банківською системою і обертаются в єкономіці має назву грошової масси
Для кількісного її виміру використовують показник ліквідності.
Під ліквідність розуміють здатність грошей бути безумовним засобом платежу без зміни його номінальної вартості.
Грошові агрегати – види грошей та грошових активів які відрізняються один від одного ступенем ліквідності.
21.. Рівновага на грошовому ринку.
Попит і пропозицію грошей пов'язує модель грошового ринку. Згідно з короткостроковою моделлю грошового ринку, пропозиція грошей, доход і рівень цін є екзогенними змінними. Пропозиція грошей контролюється центральним банком і фіксована на рівні Мs. У короткостроковому періоді рівень цін не змінюється, тому номінальні та реальні змінні моделі збігаються:
М = (М/Р); r = i.
Таким чином, реальна пропозиція грошей фіксована на рівні (М/Р)s і на графіку
показана вертикальною лінією. Альтернативну вартість грошей вимірює ставка процента по такому фінансовому активу, як облігації. Попит на гроші L(r) є спадною функцією процентної ставки (г) для даного рівня доходу (Y).
Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхній пропозиції. Умова рівноваги має вигляд: (М/Р)s = L(r,Y). Точці рівноваги грошового ринку відповідає рівноважна процентна
20.. Попит на гроші: види, сутність, кількісна визначеність та графічна інтерпретація.
Грошовий попит — це По на реальну грошову масу (Пог = ГМ/Ц). Він включає попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
Попит на гроші для угод випливає з їхньої функції як засобу обігу, тобто з їх використання для купівлі товарів і послуг. Попит на гроші для угод знаходиться в прямій залежності від номінального ВВП. Чим більша загальна грошова вартістіь товарів і послуг, що знаходяться в обігу, тим більше потрібно грошей для угод. Обернено на цей попит впливає швидкість обертання грошей.
Оскільки попит на гроші для угод не залежить від ставки відсотка, він має вигляд вертикальної прямої.
Кількість грошей в обігу визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера: ГМхШ=ЦхО,
де Ш — швидкість обертання грошей; Ц — середній рівень цін; О — кількість угод.
Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які б не були враховані у ВВП. Тоді: ГМхШ=ЦхВВЦр де ВВП – реальний валовий внутрішній продукт. Звідси попит на гроші для угод дорівнює:
З цієї формули випливає, що По на гроші для угод залежить від 2-х факторів: реального обсягу вир-ва — з його зростанням зростає і По на гроші; швидко обертання грошей — чим вища швидкість обертання грошей, тим менша їх кількість, що необхідна для обслуговування угод.
Реальний ВВП лежить в основі номінального ВВП:
Ц х ВВПр = ВВПн, де ВВПн —номінальний валовий внутрішній продукт. Тоді:
Швидкість
обертання грошей, які обслуговують
угоди (М1):
Попит на гроші як активи (По.га.) випливає з їхньої функції як засобу заощадження. В цьому випадку гроші розглядаються як засіб збереження вартості. Володіння грошима в цій якості перетворює їх на активи.
Але вартість можна зберігати не тільки у формі грошей, а й у формі фінансових активів (наприклад, облігації). Кожна з цих форм має свої переваги і недоліки.
Перевагою володіння грошима є їх висока ліквідність, але їх недолік полягає в тому, що вони не приносять доход їхньому власнику.
Переваги володіння облігаціями полягають в тому, що вони приносять доход у формі відсотка, але їх недоліком є низька ліквідність.
Тому особи, які володіють вартістю, постійно вирішують альтернативу зберігати вартість у формі грошей чи у формі фінансових активів. На її вирішення впливає %-ва ставка, тобто рівень доходів від фінансових активів. %-ва ставка визначає По на гроші як активи. Чим вища %-ва ставка, тим більша альтернативна вартість грошей, тобто тим більше доходу втрачають власники грошей від їх зберігання. Тому за зростання %-вої ставки зростає По на фінансові активи і падає По на гроші як бездоходний актив