51 Політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу

Для збереження послідовності й порівняльності наслідків еко­номічної політики за різних ре­жимів обмінних курсів, розглянемо дію тих самих економічних заходів в умовах фіксованого курсу.

Почнемо, як і попереднього разу, з бюджетної політики.

Припустімо, що уряд нама­гається стимулювати економічну діяльність у країні шляхом збіль­шення державних видатків та ско­рочення податків. На графіку такі заходи будуть відповідати змі­

щенню кривої  праворуч (мал. 13.7). Збільшення попиту на гроші призведе до зростання процентної ставки вище середньосвітового рівня, а отже, притоку капіталу в країну. Курс національної валюти має тенденцію до зростання. Щоб утримати обмінний курс на прого­лошеному рівні, центральний банкбуде скуповувати іноземну валютуі тим самим збільшувати грошову масу в обігу        Тобто також зсувається праворуч, підкріплю­ючи позитивні наслідки дії бюджет­ної експансії: сукупні доходи зро­стають, резерви іноземної валюти поповнюються. Нова рівновага на товарних і грошових ринках вста­новиться на тому ж рівні фіксованого курсу і процентної ставки, але при вищому рівні виробництва і доходів.

Грошова політика. На відміну від бюджетної, як ми зараз побачимо, за­стосування грошової національної політики в умовах, коли країна внаслідок фіксованості валютних курсів тісно зв'язана зі світовою грошовою систе­мою, досить ускладнене. Розглянемо простий приклад: уряд невеликої відкри­ тої економіки намагається використовувати важелі монетарної експансії задля стимулювання випуску. Для цього, наприклад, скуповує облігації у насе­лення і/або знижує норматив резервних відрахувань — тобто збільшує про­позицію реальних грошей в економіці   Згідно з цим, крива LM* у моделі Мандела-Флемінґа рухається праворуч, викликаючи зниження кур­су національної валюти і внутрішньої процентної ставки (мал. 13.8).

Капітал потече з даної економіки за кордон, підвищуючи попит на іно­земну валюту. Аби підтримати фіксований рівень обмінного курсу, цент­ральний банк змушений продавати долари (іноземну валюту), вилучаючи їх зі своїх резервів. За рахунок цього маса національних грошей в економіці автоматично зменшується. LM* повертається до свого попереднього положення, але йому вже відповідають значно менші резерви іноземної ва­люти. Доход і курс обміну залишаються незмінними.

Отже, в умовах фіксованості обмінних курсів і абсолютної мобільності капіталу нормальна грошова політика результатів не дає.

Враховуючи механізми регулювання грошової маси у відповідності з рівнем фіксованого курсу, які ми вже розглянули, можна стверджувати, що ефективними засобами політики за цих умов будуть: а) регулювання офіційного рівня обмінного курсу (девальвація або ревальвація). Так, якщо описану нами монетарну експансію доповнити зниженням курсу (девальвацією), то це фактично відповідатиме ситуації зупинки кривої LM* у точці вищого рівня рівноважного доходу. Це стається також за рахунок збільшення чистого експорту у зв'язку з проведеною де­вальвацією. Тобто наслідки деваль­вації будуть подібні до наслідків збільшення грошової маси в умо­вах вільного плавання курсу обміну валют; б) припинення грошової ек­спансії; в) автоматичне коригуван­ня пропозиції грошей, якщо цент­ральний банк не стерилізує відтік резервів.

Зовнішньоторговельна політика. Зовнішньоторговельні бар'єри в умовах фіксованого курсу обміну валют призводять до зовсім інших наслідків, ніж за системи гнучкого курсу. Початкова реакція еко­номіки схожа: скорочення імпорту стимулює збільшення чистого експорту       що викликає зменшення попиту на іноземну валюту і тенденцію подорожчання внутрішньої.

1 .. Місце макроекономікі у сістемі Економічних наук. Особливості макроекономікі Як науки. Макроекономіка - це наука що вивчає функціонування економічної системи в цілому на національному рівні. Проблеми які зазвичай відносяться до макроекономічних - проблема зайнятості, величина виробленого національного доходу, динаміка ділового циклу, природа інфляції, світове господарство, економічне зростання. Два основні підходи у вивченні: - Кейнсіанці (влада повинна втручатися в економіку); - Монетаристи (влада не повинна втручатися в економіку); На відміну від мікроекономіки макроекономіка вивчає не функціонування окремих суб'єктів (фірм, людей, і т.д.), а аналізуються показали дії всіх суб'єктів в цілому. У вивченні макро використовуються агреговані показники (об'єднані однорідні сукупності). Суб'єкти макроекономіки: - Споживчий сектор (всі домогосподарства); - Підприємницький сектор (всі фірми); - Державний сектор (держ. установи); - Сектор закордон (ек. Суб'єкти, які знаходяться в інших державах). У макроекономіці немає універсальних показників. Велике значення приділяється політичним проблемам. В цілому макро тісно пов'язана з мікро так як макроекономічні показники впливають на поводження окремих суб'єктів економіки, але в свою чергу поведінку цих суб'єктів дає загальну картину на макро рівні. 2 .. Методологія макроекономічного аналізу економікі. Методологія макроекономіки - сукупність підходів і прийомів пізнання економічних відносин і процесів на рівні економіки в цілому. Особливе місце в системі інструментів макроекономічного аналізу належить економічному моделюванню. Макроекономічне моделювання - метод спрощеного моделювання економічної дійсності. МЕ моделі містять 2 види змінних: - Екзогенні (зовнішні) - це змінні, які задані в моделях ззовні. (Рівень податків, грошової пропозиції і т.д.) - Ендогенні - змінні величина яких є рішенням моделі. (Обсяг виробництва, рівень зайнятості, рівень інфляції, безробіття) В МЕ розрізняють позитивну і нормативну макроекономіку. Позитивна - реальні показники і явища та їх взаємодії. Нормативна - розробка теорій функціонування і розвитку національного господарства. Також існує змінні головним чинником в яких є показник часу: - Запас (використовується для вимірювання показника на конкретний момент часу) - Потік (характеризує процес, який відбувається протягом деякого часу і вимірюється в одиницях за певний період часу) Запас = накопиченим за певний час потокам. Потік = різниці запасу на початок і кінець періоду. 3 .. Макровелічіні та їх вімірювання. Макровелічіни - це найбільш загальні агрегати: - Національний обсяг виробництва (ВВП) - Загальний рівень цін - Рівень зайнятості - Відсоткова ставка Статистичні показники, які характеризують макровелічіни: - Абсолютні: характеризують абсолютну розгляд або зміна економічного показника. ДЕЛЬТАQ = Q1 - Q0 - Відносні: хар-ють відношення між двома і більше абс. показниками Показники структури - питома вага частини в цілому Показники координації - співвідношення двох частин одного цілого Показник інтенсивності - ступінь розвитку об'єкта в деякому середовищі Показники динаміки (коеф зростання = Q1/Q0, темп росту = коеф зростання * 100%, коеф приросту = (Q1-Q0) / Q0 * 100%, темп приросту = коеф приросту * 100%. Індекси - це відносні показники, які відображають загальні зміни в сукупностях, які включають різнорідні елементи. 4 .. Схема економічного кругообігу: Основні Рінк, сектори та Взаємодія Між ними. Економічний кругообіг - це різноспрямована циркуляція продуктів і ресурсів між економічними суб'ектамі.В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша схема - кругообіг доходів і продуктов.Существует 4 етапи. Домогосподарства - фірми: Y = С 1. + Фінансовий ринок: Y = С + S 2. + Держава: Д: Y = С + S + T; Р: Y = С + I + G 3. + Закордон: Д: Y = С + T + S + Z; Р: Y = C + I + G+ E 5 .. Система національніх рахунків Як міжнародний стандарт макроекономічного рахівніцтва. Макро вивчає характер і функціонування економіки вцелом.В якості узагальнюючих показників результатів функціонування нац економіки за определ період використовують такі агрегати: ВВП, ВНП, ЧНП, НД Система національних рахунків - це система взаємопов'язаних показників і класифікацій, які використовуються для опису і аналізу найзагальніших результатів і аспектів економічного процесу на макро уровне.СНР містить інформацію про: - Всіх господарюючих суб'єктах, які беруть участь в економічному процесі: юридичні особи та домогосподарства - Всі економічні операції, пов'язані з виробництвом розподілом і перерозподілом доходів. Накопиченням активів та іншими аспектами економічного процесу - Всі економічні активи і пасиви, які формують національне багатство При розрахунку основних макроекономічних показників у СНР враховується відмінність між національною та вітчизняною основами реєстрації показників. Розрізняють показники результатів економічної діяльності: ВВП і ВНП.В основі розрахунку макро показників лежить рівність доходів і витрат. Економічна система є замкненою, і всі витрати на купівлю товарів і послуг неминуче є доходами виробників цієї продукції. Тобто, будь-яка дія. Яке впливає на витрати, повинно обов'язково відображатися на доходах, і навпаки - все що впливає на доходи, надалі буде відображатися на расходах.Чтоби уникнути подвійного рахунку - ситуації, коли одна й та сама операція може бути врахована двічі, в СНР виділяють такі поняття - Проміжна продукція - це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки чи перепродажу. - Кінцева продукція - товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання, не для подальшої переробки чи перепродажу. - Додаткова вартість фірми - вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві і охоплює реальний внесок підприємства в створення вартості конкретного продукту, за виключення вартості проміжних товарів і послуг, які були придбані фірмою в процесі виробництва. 8 .. Номінальній та реальний ВВП. Проблема вімірювання Зміни рівня ЦІН у економіці. Для макроекономічного аналізу тенденцій розвітку економікі Країни віділяють номінальні и реальні значення ВВП Номінальній ВВП - ції обсягах виробництва, Який вімірюється в потоковій цінах, тобто цінах, які існують на момент виробництва. Номінальній ВВП = СУМА p1 * g1 (g1-обсягах виробництва в поточному году; p1-ціна товару в поточному году.) Таким чином, на величину номінального ВВП вплівають два процеси: - Дінаміка обсягах виробництва - Дінаміка рівня ЦІН Реальний ВВП - ції обсягах виробництва, Який вімірюється в незмінніх цінах, тобто на величину цього сертифіката № впліває Ліше Зміна обсягів виробництва ВВПр = СУММАp0 * g1 (p0-ціна в базисному году) Реальний ВВП можна порахуваті шляхом коригування номінального ВВП на ІНДЕКС ЦІН ВВПр = ВВПн / Iц ЯКЩО величина індексу ЦІН Менша за одиницю, то відбувається коригування номінального ВВП у Бік збільшення (інфлірованіе). ЯКЩО величина індексу ЦІН Більше одініці, то відбувається дефлірованіе - коригування номінального ВВП у Бік Зменшення. 6 .. ВВП Як Основний Показники системи національніх рахунків. Методи Його розрахунку. Для оцінкі результатів річного виробництва вікорістовується Показники валового внутрішнього продукту. Їм же корістуються для визначення дінамікі виробництва, продуктівності, рівня добробуту населення страні.ВВП характеризує сукупного вартість Всіх віробленіх товарів и услуг, віробленіх підпріємствамі організаціямі та установами в поточному періоді на Економічній теріторії страні.Показатель ВВП являє собою Загальну вартість кінцевого продукту, віробленого Тільки всередіні Країни, з використаних Як ВЛАСНА, так и чужих факторів виробництва, тобто у ВВП не знаходится відображення продукт, створенного за кордоном з використаних факторів виробництва даної страні.Существует 3 види розрахунку ВВП: - Виробничий метод (метод Додатковий вартостей) - За доходами - За Видатки Метод Додатковий вартостей: - Дозволяє обчісліті відношення и роль окремого Галузо у створенні ВВП - Візначіті дінаміку Зміни структури - Провести порівняльній аналіз ВВП Країни з аналогічнім Показники інших країн. ВВП можна розрахуваті кож шляхом вімірювання або сукупного доходу Всіх Економічних агентів, або загально обсягах витрат на виробництво товарів и услуг, ТОМУ ЩО в масштабах економікі ВСІ витрати на придбання продуктів є доходом для віробніків ціх продуктів. ВВП за доходами = W + Pr + I + R + Am + IT ВВП за витратами = С + G+ I + NE ВВП не враховує: - Роботу домогосподарок у своєму домашньому господарстві - Роботу вчених «на собі», не втілену в книги - Бартер - Доходи тіньового бизнеса - Оплату вігляді чайових и т.д. 7 .. ВВП, ВНП, вал. Нац .. використо. Дохід та Інші Вінницький національний системи нацю рахунків. Згідно СНР Основним Показники обсягах виробництва є ВВП. Для США та Японії є ВНП. ВВП - сукупного ринкова вартість Всього обсягах кінцевого виробництва товарів та послуг, віробленіх за Певний Період, частіше за рік на Економічній теріторії Країни (гр.од. / Рік) Економічна територія - ції територія, Що адміністративно керується органами держави и в межах якої особини, товари и гроші можут переміщуватіся без перешкод. Фізічні або юридичні особини вважаються резидентами тієї економікі, з Якою вон пов'язана тісніше, Яка містіть осередок її інтересів. Для підпріємств, фірм цею осередок знаходится на теріторії, де смороду здійснюють свою діяльність. Для фізічніх ОСІБ резидентом вважаються ВСІ ті, хто працює або прожіває на теріторії Протяг року або Більше Незалежності от громадянство. Органи держуправління є резидентами своєї Країни, навіть у тихий випадка, коли розглядувана ними діяльність здійснена за кордоном. У процесі виробництва частина віробленого країною ВВП потрібно буті надіс нерезидентам, Як компенсацію за надані ресурси або трудову участь у ВВП даної Країни. ВВП + (1) - (2) = ВНП (ВНД) (1) - (2) - сальдо (1) - доходи, Отримані резидентами закордоних, у зв'язку з їхньою участю у віробніцтві ВВП інших країн (абсолютно конкретні доходи: проценти, дівіденді) (2) - аналогічні доходи Сплачені інших країн резидентами (нерізедентамі) за долю виробництва ВВП даної Країни. Оплата праці: проценти, дівіденді. Сальдо - різніця Між вивезеня и ввезенням Первин доходів. Отже, ВНП відрізняється від ВВП на сальдо Первин доходів. Зауваження: первінні доходи не містять доходу отриманого Із-за кордону в порядку перерозподілу (подарунки, Гуманітарна допомога) ВНВД (валовий національний вікорістовуваній Дохід) ВНВД = ВНП + трансферті, Отримані Із-за кордону - трансферти, Сплачені закордон. Особливості обчислення ВВП: 1) ВВП = Pі - ціна і-го товару чі послуги Qі - відповідно фізичний обсягах і - умовно порядковий номер 2) При розрахунках ВВП розраховується вартість кінцевіх продуктів и ігнорується вартість проміжніх товарів и услуг 3) Враховується вартість продуктів, виготовлення в поточному году. 4) В розрахунках ВВП ігноруються невіробнічі Операції (переропродаж товарів и чисті Фінансові Операції) Чисто-фінансові Операції: Державні трансфертні виплати, Приватні трансфертні Платежі, (допомога Батьків дітям, студентам), Операції з ціннімі паперами (купівля, продаж акцій, облігацій) 9 .. Зайнятість и Безробіття: Класифікація населення за відношенню до участі в Економічній діяльності, Вінницький національний Безробіття. Населення (population - POP) Країни з макроекономічної точки зору поділяється на Дві групи: Що включаються в чісельність робочої сили (labour force - L) І не включаються до чісельність робочої сили (non-labour force - NL): POP = L + NL. До категорії «non-labour force» відносять людей, не зайнятості у суспільному віробніцтві І не прагнучіх здобудуть роботу. У Цю категорію автоматично включаються Такі групи населення: діти до 16 РОКІВ; особини, які відбувають Термін ув'язнення в тюрмах; люди, Що знаходяться в псіхіатрічніх лікарнях та інваліди. (Ці категорії людей назівають «інстітуціональнім населенням», оскількі смороду знаходяться на утріманні державних інстітутів.) Крім того, до категорії НЕ включаються до чісельність робочої сили відносяться люди, які в прінціпі могли б трудітіся, альо НЕ роблять цього в силу різніх причин, т . тобто які НЕ хочут або НЕ можут працюваті и роботу не шукають: студенти денного відділення (оскількі повінні вчитува); Вийшли на пенсію (оскількі Вже відпрацювалі Своє); Домогосподарка (оскількі хоча й трудящих повний робочий день, альо не в суспільному віробніцтві І не отримуються плату за свою працю); бродяги (оскількі просто не хочут працюваті); люди, які Припін поиск на роботи (які Шукаю роботу, альо зневірені її знайте и того вібулі Зі складу робочої сили). До категорії «labour force» відносять людей, які працюватімуть можут, працюваті хочут и роботові активно шукають. Тобто Це люди, або Вже зайняті в суспільному віробніцтві, або НЕ мают Місця роботи, альо вжіваті спеціальні зусилля Щодо її Поиск. Таким чином, загальна чісельність робочої сили поділяється на Дві частин: • зайняті (employed - E) - тобто мают роботу, причому неважливо, зайнятих чоловік повний робочий день або неповній, повний робочий тиждень або неповній. Людина кож вважається заня-тім, ЯКЩО ВІН НЕ працює з Наступний причин: а) перебуває у відпустці, б) хворіє; в) страйкує и г) через поганих погоду; • безробітні (unemployed - U) - тобто НЕ мают роботу, альо активно її шукаючі. Пошук роботи є Головним крітерієм, Що відрізняє безробітніх від людей, не включаються в робочий силу. Таким чином, загальна чісельність робочої сили дорівнює: L = E + U. (При цьому військовослужбовці, які перебувають на дійсній військовій службі, хоча формально и відносяться до зайнятості, Як правило, при підрахунку № сертифіката рівня Безробіття НЕ враховуються у загальній чісельності робочої сили. Цей Показники зазвічай (ЯКЩО Це не обумовлюється спеціально) розраховується Тільки для Цивільного сектора економікі.) Показники кількості зайнятості и безробітніх, чісельності робочої сили и чісельності НЕ включаються в робочий силу є Показники потоків. Між категоріямі «зайнятості», «безробітніх» и «не включаються в робочий силу» Постійно відбуваються переміщення (рис.7.1.). Частина зайнятості втрачає Місце роботи, перетворюючісь на безробітніх. Деяка Частка безробітніх знаходится роботу, стаючі зайнятості. Частина зайнятості звільняється з роботи и покідає громадський сектор економікі (Наприклад, Весь спектр на пенсію або стаючі Домогосподарка), а частина безробітніх, зневірівшісь, пріпіняє пошуки роботи, Що збільшує чісельність НЕ включаються в робочий силу. При цьому частина людей, не зайнятості у суспільному віробніцтві, почінає активний поиск на роботи (непрацюючі жінки; закінчівші віщі Навчальні заклади студенти; схаменуліся бродяги). Як правило, в умів стабільної економікі, кількість людей, Що втрачають роботу, дорівнює числу людей, активно її шукають. Основним Показники Безробіття є Показники рівня Безробіття. Рівень Безробіття (rate of unemployment - u) являє собою відношення чісельності безробітніх до Загальної чісельності робочої сили (сумі кількості зайнятості и безробітніх), вираженість у відсотках: Ще одним Важливим Показники статистики праці Виступає Показники рівня участі в робочій сілі (labour force participation rate), Який являє собою відношення чісельності робочої сили до Загальної чісельності доросли населення, вираженість у відсотках: 10 .. Віді Безробіття. Пріродній Рівень Безробіття. Економічний цикл. Віділяють три Основні причини Безробіття: 1) Втрата роботи (Звільнення); 2) добровільній відхід з роботи; 3) перша з'явилася на Ринку праці. Розрізняють три типи Безробіття: фрікційне, структурних и ціклічне. Фрікційне Безробіття (від слова «фрікції» - тертий) пов'язана з Поиск роботи. Очевидно, Що поиск роботи вімагає годині и зусіль, тому людина, Що очікує, Що шукає роботу, Деяк годину знаходится в безробітного стані. Особлівістю фрікційного Безробіття є ті, Що роботові шукають Вже готові фахівці з Певної рівнем професійної підготовкі и кваліфікації. Тому основною причиною цього типу Безробіття є недосконалість інформації (відомостей про Наявність вільніх робочих місць). Людина, Яка Втрата роботу