Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-55.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
473.6 Кб
Скачать

16.Особливості мови ділових паперів,засоби стандартизації мови(канцеляризми і кліше).

Особливості мови ділових паперів. Мова ділових паперів відповідає загальнолітературним нормам сучасної української мови, які безпосередньо не пов’язані з особливостями того чи іншого функціонального стилю. Вимога зрозумілості мови ділових паперів означає вживання загальновідомих, зрозумілих усім мовцям слів, офіційних термінів у значенні, яке закріплюють за ними словники.

Однак мова не є пасивним фіксатором змісту документа, а виконує активну регулювальну функцію, тобто добір мовних засобів безпосередньо впливає на дієвість документів.

  1. Об’єктивність.

  2. Особистий момент у документах зведений до мінімуму. Стандартність.

Стандартність документів на рівні мовних засобів передбачає використання готових, перевірених практикою словесних формул, які легко сприймаються і точно описують ситуацію, яка неодноразово повторюється. Стандартизація мови ділових паперів відбувається здебільшого на синтаксичному на лексичному рівнях. Стандартні речення – це тип речень загального зразка, з чітко визначеним порядком розміщення його складових частин, членів речення і словесного наповнення конкретної синтаксичної моделі. Основними лексичними засобами стандартизації мови ділових паперів є канцеляризми, або кліше.

  1. Канцеляризм – це слово або стійке словосполучення, граматична форма чи конструкція, які визначають специфіку адміністративно-канцелярського підстилю офіційно-ділового стилю літературної мови. Відзначаються сухістю, беземоційністю, словотвірною одноманітністю. Логічна послідовність.

  2. Усі частини документа логічно пов’язані. Ясність викладу, точність опису.

  3. Документ має бути зрозумілим, не викликати двозначності. Свобода від суперечностей.

У документі не може бути смислової суперечності, коли аргументи суперечать один одному.

  1. Переконливість.

Забезпечується обґрунтуванням висловленої в документі думки, доказовістю матеріалу, точністю в доборі цифрових даних та фактів.

  1. Лаконічність.

Лаконічним вважають документ, в якому немає багатослівної аргументації, зайвих слів та повторень.

  1. Повнота інформації.

Повним називають документ, зміст якого вичерпує всі обставини, пов’язані з вирішенням питання.

17.Загальні вимоги до культури усного професійного мовлення.

Усне мовлення – це така форма реалізації мови, яка виражається за допомогою звуків, являє собою процес говоріння і є первинною формою існування мови.

Українське усне мовлення стало сьогодні засобом широких ділових контактів – у трудовому колективі, на зборах, нарадах, конференціях, з’їздах, а також під час бесід, переговорів з діловими партнерами тощо. Ця широта суспільних функцій стає основою для розвитку та вдосконалення усної літературної мови.

Неодмінною умовою успіху є дотримання загальних вимог, які визначають рівень культури усного ділового мовлення:

  1. Ясність, недвозначність у формулюванні думки.

  2. Логічність, смислова точність, небагатослівність мовлення.

  3. Відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення.

  4. Співмірність мовних засобів та стилю викладу.

  5. Різноманітність мовних засобів (багатство лексики в активному словниковому запасі мовця).

  6. Самобутність, нешаблонність в оцінках, порівняннях, зіставленнях, у побудові висловлювань.

  7. Виразність дикції, відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Важливим елементом усного мовлення є інтонація. За допомогою інтонації у текст вносяться різні смислові та емоційні відтінки.

Інтонаційна виразність усного мовлення передбачає вміння використовувати різні види наголосу, враховувати темп мовлення, робити паузи, змінювати висоту тону.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]