
- •Номінативна функція
- •Пізнавальна функція
- •2.Місце української мови серед інших мов світу
- •5.Українська національна та літературна мова.Ознаки літературної мови.
- •6.Поняття мовної норми,її види(мовні норми проілюструвати прикладами).
- •7.Поняття “мовний стиль”.Основні параметри функціональних стилів.
- •8.Характеристика наукового стилю сучасної української літературної мови.
- •9.Характеристика офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови.
- •10.Усна і писемна форма професійного мовлення,їхні диференційні ознаки та використання.
- •11.Документ як основний вид писемного ділового мовлення,його функції.Основні вимоги до документа.
- •12.Класифікація сучасних документів.
- •За способом фіксації інформації:
- •23. Підпис.
- •26. Печатка.
- •14.Текст як основний реквізит документа.Найважливіші елементи структури тексту документа.
- •16.Особливості мови ділових паперів,засоби стандартизації мови(канцеляризми і кліше).
- •Об’єктивність.
- •18.Наголос та його види
- •19.Норми наголошування сучасної української літературної мови.
- •20.Норми літературної вимови
- •21. Засоби милозвучності
- •22.Характеристика жанрів публічного монологічного мовлення.
- •1.Обдумування та формулювання теми, встановлення кола питань, які вона охоплює, виділення принципових питань.
- •2.Добір теоретичного та фактичного матеріалу (наукове опрацювання літератури, інформації, відібраної усним способом).
- •24.Характеристика жанрів приватного приватного діалогічного мовлення
- •25.Український мовленнєвий етикет.Види. Тональності спілкування.
- •26.Лексичні норми. Плеоназм і тафтологія
- •27.Лексика Української мови за походженням
- •28.Активна і пасивна лексика
- •29.Функціональна диференціація лексики укр мови
- •30. Професійна лексика
- •31. Термін у системі професійного мовлення.
- •32. Синоніми як засіб доречного вживання слів у професійному мовленні
- •33.Омоніми,уникнення помилок у їх використанні
- •34. Труднощі засвоєння паронімів
- •35.Фразеологія фахової мови
- •36. Українська лексикографія. Сучасні комп словники. Фахові словники.
- •36.Явище абревіації у фаховому мовленні.
- •38.Труднощі визначення роду іменника
- •39. Нормативність уживанняформ числа іменників.
- •40. Правопис відмінкових форм іменників чоловічого роду іі відміни в давальному відмінку, паралельні закінчення у д.В. Однини іменників чоловічого роду іі відміни
- •40.Форми кличного відмінку у звертаннях офіційного мовлення
- •41. Нормативність творення та вживання форм ступенів порівняння прикметників у фаховій мові
- •42. Помилки при творенні присвійних прикметників
- •43. Числівник. Розряди за значенням. Типові помилки у відмінюванні.
- •44. Поєднання числівника з іменником. Числівник у складі інших слів.
- •45. Займенник у фаховому мовленні
- •46. Словозміна дієслів
- •47. Уживання дієслів пасивного стану та неперехідних дієслів із постфіксом –ся
- •48. Помилки при творенні дієприкметників
- •49 Використання дієприслівників та безособових форм на на –но, - то у фаховому мовленні
- •50. Синтаксичні норми мови професійного спілкування
- •51. Порядок слів у реченні
- •52. Складні випадки керування
- •53.Координація присудка з підметом
- •54. Типові порушення норми при побудові ряду однорідних членів речення. Сполучники та прийменники при однорідних членах речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •55. Паралельні синтаксичні конструкції, умови їх взаємозаміни
52. Складні випадки керування
Синтаксичні норми часто пов’язані зі способом підрядного зв’язку слів у словосполученні – керуваннням. Керування – синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.
Керування може бути пряме (безприйменникове) – одержати рекламації, обирати депутата, і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника – одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. Сильне – “наявність залежного слова зумовлюється семантикою керуючого слова” (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому), слабке – “виступає між словами, між якими зв’язок, хоч і можливий, але зовсім не обов’язковий” (подарунок від брата, подарунок для брата).10
Типові порушення в побудові словосполучень, пов’язаних зв’язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні відмінки Ви вживаєте: завідувач кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів, дякуючи долі. До складних випадків керування, що можуть призвести до помилок, належать такі:
1) Близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків:
оволодіти (чим ?) англійською мовою
опанувати (що?) англійську мову
2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування (чи моживості керування):
оснований (на чому?) на правилах – заснований (ким?) ученим
стилізований (під що?) під старовину – стилістичний аспект
3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: однакове за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм у різних мовах:
дякувати (кому?) учителеві – благодарить (кого?) учителя
постачати (що?) зброю – снабжать (чем?) оружием
4) Неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві, наприклад:
декларуючи про передачу землі – треба: декларуючи передачу землі
майте про це на увазі – треба: майте це на увазі
Помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, де є цей прийменник. Варто запам’ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові; зокрема, він може означати мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по підлозі, поїхати по вулиці), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового перекладу таких прийменникових структур:
а) прийменником з:
лекции по математике – лекції з математики
конференция по экономической статистике—лекції з економічної статистики
б) прийменником за:
по итогам квартала – за підсумками кварталу
по указанию декана – за вказівкою декана
в) прийменником на:
называть по имени – називати на ім’я
по просьбе коллеги – на прохання колеги
г) прийменником у:
по делам службы – у службових справах
по направлению к городу – у напрямку міста
встречаться по выходным – зустрічатися у вихідні
оасталось по наследству – залишилось у спадок
комиссия по делам молодежи – комісія у справах молоді
д) прийменником через:
по болезни – через хворобу
по уважительной причине – через поважну причину
е) прийменником для:
комитет по борьбе с коррупцией – комітет для боротьби з корупцією
комиссия по изучению условий труда – комісія для вивчення умов праці
є) прийменником щодо:
по отношению к делу – щодо справи
рекомендации по улучшению – рекомендації щодо поліпшення
меры по усилению борьбы – заходи щодо посилення боротьби
ж) прийменником після:
по окончании института – після закінчення інституту
по прибітии поезда – після прибуття поїзда
з) без прийменника:
поговорить по душам – поговорити відверто
по поште – поштою
6) Часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:
за – при жизни ученого – за життя ученого, при этих условиях – за цих умов;
під час – при встрече – під час зустрічі, при чтении – під час читання;
з / зі – при мне – зі мною;
у – при мне билет – у мене квиток, при всех – у присутності всіх.
Часові відношення можна виражати іншими синтаксичними конструкціями, напр..:
при обработке данных – коли опрацьовують відомості,
при этих словах – сказавши це,
при подписке газеты – передплачуючи газету.
7) Причиною порушення синтаксичних норм може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і захоплююся (чим?) футболом; Ми маємо прагнути до вдосконалення (чого?) і повного опанування (чим?) методами; Оцінці підлягають і якості людей, важливі для самого процесу організації і управління, які сприяють (чому?) чи ускладнюють (що?) здійснення процесу, впливають (на що?) і спрямовують (що?) його. Про цей тип помилки ми згадували тоді, коли йшлося про вимоги до побудови однорідних членів речення.
Дотримання синтаксичних норм керування сприятиме чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.