
- •Тема 2.10. Технології перероблення сільськогосподарської продукції та харчової промисловості
- •2.10.3. Технологія виробництва цукру План
- •1. Виробництво цукру та цукрозамінників
- •2. Основні характеристики сировини для виробництва цукру
- •3. Типова технологічна схема виробництва цукру із буряків
- •3.1. Підготовка буряків до виділення соку
- •3.2. Отримання дифузійного соку
- •3.4. Уварювання сиропу і відтоків до утфеля, кристалізація цукру
- •3.6. Центрифугування утфеля, пробілка і висушування цукру-піску
- •4. Особливості переробки тростинного цукру-сирцю
- •5. Виготовлення цукру-рафінаду
- •6. Основні відходи виробництва цукру із буряків, сфери їх утилізації і використання
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •1. Склад і харчова Цінність м'яса і субпродуктів
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції
- •2.4. Основні компоненти зрілої спиртової бражки
- •Тема 2.11. Транспорт і зв'язок
- •1. Призначення транспорту. Вили транспорту та транспортних перевезень
- •2. Особливості різних видів транспорту
- •2.2. Автомобільний транспорт
- •2.3. Морський транспорт
- •2.4. Річковий транспорт
- •2.5. Повітряний транспорт
- •2.6. Трубопровідний транспорт
- •3. Напрямки розвитку транспортної енергетики
- •4. Зв'язок, основні види зв'язку та їх особливості
- •Тема 2.11. Транспорт і зв'язок
- •Тема 2.12. Основи технологій виробництв компонентів електронного устаткування
- •2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •3. Технології виробництв напівпровідникових інтегральних мікросхем
- •Тема 2.13. Торгівля
- •1. Класифікація торгівлі, форми торгівлі
- •2. Порядок заняття торговельною діяльністю
- •4. Правила пролажу продовольчих товарів
- •5. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •6. Зовнішня та міжнародна торгівля
- •7. Напрямки розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі
- •Тема 2.14. Житлово-комунальне господарство
- •1. Структура житлово-комунального господарства
- •Тема 2.15. Основні тенденції в технології переробки відходів
- •1. Утворення та переробка промислових і побутових відходів в Україні
- •3. Переробка промислових відходів
- •4. Переробка побутових відходів
- •5. Основні напрямки вирішення проблеми відходів
- •Орієнтовний тематичний план (216 год.)
2.2. Автомобільний транспорт
Автомобільний транспорт займає значне місце в міжнародних, державних та регіональних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автобусним транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки всіма іншими видами пасажирського транспорту (тролейбусним, трамвайним, залізничним, метрополітеновим, таксомоторним, легковим, морським, річковим, авіаційним) разом узятими. Загальна довжина доріг і вулиць із твердим покриттям, включаючи довжину вулиць-набережних у містах і селищах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів.
Автомобільний транспорт домінує у вантажних перевезеннях на короткі відстані (середня відстань перевезення 1 т вантажів — близько 20 км), від дверей до дверей, забезпечуючи при цьому практично повну гарантію схоронності вантажу, терміновість і надійність перевезень. Численні автотранспортні підприємства різних форм власності мають досить повно укомплектовану виробничу базу, розгалужену мережу інфраструктурних об'єктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-експедиційних підприємств, терміналів і т. п., застосовує сучасні технології автоперевезень із використанням великовантажних автопоїздів, контейнерних та пакетних перевезень тощо.
Разом з тим автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками, зокрема такими як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної й медичної допомоги, харчування й відпочинку, заправлення паливом і мастилом, телефонний зв'язок й ін. Практично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.
Територія України перебуває на перехресті транспортних коридорів, тому з подальшим розвитком ринкових відносин, зі становленням численних підприємницьких структур варто очікувати значного підвищення ролі автотранспорту в оперативних, гарантованих і безпечних перевезеннях у відношенні схоронності вантажів. Провадиться будівництво за сучасними технологіями дільниць автошляхів із швидкісним рухом (Київ — Одеса, Київ — Львів, Київ — Харків, Харків— Сімферопіль). Започатковано впровадження перспективної сучасної і ефективної транспортної технології змішаних автозаліз-ничних перевезень з використанням залізничних платформ, пристосованих для завантаження їх контейнерними автопоїздами.
2.3. Морський транспорт
Морському транспорту належить третє місце по вантажообігу після трубопровідного і залізничного транспорту, однак за кількістю відправлених вантажів він займає незначне місце (близько 1 %), як і річковий транспорт. Домінуючі обсяги перевезень здійснюються в закордонному плаванні, причому частка таких перевезень за останні 10 років стабільно зростає і тепер складає понад 95 %. Основні вантажі — мінеральні будівельні матеріали, сільгосппродукція (особливо в каботажному плаванні — між портами держави).
Проблеми розвитку морського транспорту пов'язані насамперед зі значним моральним і фізичним зносом суден і портового устаткування (особливо засобів обробки вантажів). Середній вік суден торгового флоту понад 20 років, а деякі порти західних країн забороняють вхід суден з таким терміном експлуатації. Портова інфраструктура не розрахована на нові технології портових робіт, що істотно знижує продуктивність як портів (до 50 % від продуктивності портів західних країн), так і інших видів транспорту (особливо залізничного), пов'язаних з обробкою вантажів.
У 1991 р. під українським прапором плавали 393 судна, у 2001 р. — близько 100. 93 % вантажів, що переробляють наші морські порти, обслуговують іноземні судна. Переважна частина судів сучасного торгового флоту України — малотоннажні. Так, середня водотоннажність українських суден у 3—5 разів менша аналогічного показника в таких країнах, як США, Японія, Греція та ін.
Структурні зміни флоту убік збільшення середньої водотоннажності в перспективі обумовлюють необхідність рішення ряду проблем, що вимагають значних капіталовкладень. Державними рішеннями визначений курс на створення суднохідної транспортної компанії "Український комерційний флот" з перспективою розвитку на її базі могутнього національного перевізника, оснащеного через систему лізингових фондів сучасними суднами різного тоннажу і профілю, розвиток сучасного портового господарства (причалів, обладнання та ін.).