98. Франчайзінг: сутність та характеристика.

Франчайзинг – це угода між виробником, оптовиком чи орган-цією сфери обслуг-ня (франчайзером) й незалежними підприємцями (франчайзі), які набувають права володіння й управ-ня д-тю одного або декількох підрозділів франчайзингової системи.

При франчайзингових відносинах франчайзер об`єднує декілька стадій в єдину виробничо-розподільчу систему. Він зазавичай надає франчайзі стартовий капітал й право викор-ти його торгову марку, а також забезпечує йому підтримку в маркетинговій і бухгалтерській сферах й ділиться «ноу-хау» менеджменту. У відповідь франчайзер отримує певну компенсацію: початковий взнос франчайзі, наступні виплати, плату за аренду облад-ня й частину прибутку. Осн переваги франчайзера: франчайзер отримує можливість швидко розповсюджувати свої товари й послуги й при цьому не несе всіх витрат, пов`язаних із заснуванням нового підпр-ва й управ-ня ним; франчайзер має високомотивованих менеджерів, тому що франчайзі працює на себе, а не на з/п; контрактні взаємовідносини забов`язують франчайзі строго дотримуватися стандартів франчайзера. Осн переваги франчайзі: вони отримують доступ до добре налаженої системи, якщо продають відомі марки; вони можуть почати бізнес із обмеженого капіталу й примножувати його за допомогою досвіду франчайзі. Таким чином, вони зменшують витрати і ризик, пов`язані із відкриттям нового підпр-ва; вони швидко отримують досвіт в сфері реклами, просування, бухобліку, і у разу виникнення проблем можуть розраховувати на допомогу франчайзера.

99. Сутність і зміст маркетингової політики товарного руху.

Маркетингова політика розподілу (товарного руху) — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей. Корисність МПР полягає в забезпеченні: своєчасного пропонування товару (корисність часу), надходження товарів до місць попиту (корисність місця), змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності).

Ключовий момент МПР — конструювання каналів розподілу.

Канали розподілу — це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання чи використання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого, це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе обов'язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на товари (послуги) на v ньому шляху від виробника до споживача.

Функції каналів розподілу можна об'єднати в такі групи:

а) функції, пов'язані з угодами:

б)логістичні функції:

в)функції обслуговування:

Розрізняють два базисні типи каналів розподілу — прямі та опосередковані.

Прямі (без використання посередників) КР використовують підприємства, які бажають контролювати всю свою маркетингову програму, підтримувати тісний контакт зі споживачами, мають обмежену кількість цільових ринків, достатні засоби і досвід для організації збуту.

Опосередковані (переміщення товарів через посередників) КР підприємства використовують для розширення ринків збуту, ширшого їх охоплення, нарощування обсягів продажу товарів.

Існують КР прямого (від виробників до споживачів) і зворотного (від споживачів до виробників) ходу. Останні використовуються для розподілу ділових відходів, зворотної тари, некондиційної продукції та ін.