Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры на маркетинг. Колонки.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
966.14 Кб
Скачать

7. Концепція вдосконалення виробництва: виникнення, сутність, принципи.

Ек-ці США і країн Європи на початку 20 ст була притаманна наявність ринку продавців, де попит на товари перевищував обсяги проп-ня. Споживачі бажали придбати абсолютно все, що продукувалось. Сей так визначив головне в бізнесі тієї пори: «Вир-во створює свої осн потреби». Принципи:уявлення про те, що товари продаватимуть себе самі, маркетинг фокусував увагу на збільшенні обсягів вир-ва традиційної продукції обмеженого асортименту, масовому її розподіленні, розвитку вироб потужностей, економії на масштабах тощо. Головна ідея: Вир-во товарів, для яких є можливості. Осн. Інструментарій: продуктивність вир-ва, собівартість товарів. Мета: збільшення обсягів продаж, мах прибутку. Вона типова за умов незадоволеного попиту, що відповідає передусім низькому рівню розвитку ринкових відносин. Застосовується також тоді, коли собівартість продукції висока і є резерви її зниження.

8. Концепція вдосконалення товару: виникнення, сутність, принципи.

Гол. рез-том викор-ня вироб концепції стало насичення ринку товарами, форм-ня ринку споживачів (пропон-ня товарів перевищило попит на них). Тому актуальним стало прирощення зусиль за рахунок поліпшення якості, функціон харак-к, асортименту, упаковки, дизайну продукції. Компанії, які використовували товарну концепцію, обгрунтовували свою д-ть тим, що споживачі завжди віддадуть перевагу товарам високої якості з найкращими функціон характеристиками.

Концепція вдосконалення товару відповідає потребам конкурентної боротьби, коли є можливість підвищувати конкурентоспроможність виробів шляхом її удосконалення за умов досить стабільного попиту. Гол.ідея: вир-во якісних товарів. Осн.інструментарій: технологічне вдоск-ня товарів, покращення його дизайну і пакування. Гол.мета: основна увага акцентується на поліпшенні споживчих параметрів виробів, їх конструктивних, експлуатаційних показників, підвищенні якості й завдяки цьому забезпечується належний збут продукції.

9. Концепція збуту: виникнення, сутність, принципи.

Із середини 30-х років центр уваги підпр-ців зміщується на питання щодо систем і процесів збуту продукції. підпр-ва-товаровир-ки вважали найдоцільнішим найняти на роботу якомога більшу к-сть товарних агентів, викор-ли нові методи торгівлі, канали розподілення тощо. Управ-ня виробничо-збутовою д-стю спрямовували на подолання труднощів і перепон, які поставали на шляху руху товарів від місць їх вир-ва до місць їх спож-ня, на активний пошук споживачів, орган-цію агресивного прибуткового збуту і просування продукції, виходячи із можливостей товаровир-ків.

Гол.ідея: виробник повинен змусити споживача купувати товар. Осн.інструментарій: збутова пол-ка; просування товару; стимул-ня збуту товару. Гол.мета: інтенсифікація комерц зусиль по збуту товарів.

10. Концепція соціально-етичного маркетингу: виникнення, сутність, принципи.

Соц-етичний М виник у 80-х роках ХХ ст. причиною: погіршення стану навкол прир середовища, винищення прир ресурсів; зменшення реального рівня доходів населення; високі темпи інфляції; недостатній розвиток сфери соц послуг. Гол.ідея: вир-во товарів, потрібних споживачеві, з урахуванням інтересів сусп-ва. Осн. інструментарій: комплекс М-мікс, дослідження соц і екол наслідків вир-ва і спож-ня товарів. Гол.мета: задоволення потреб цільових ринків за умови збереження здоров`я споживачів, дотримання етичних норм і охорони навкол середовища.

Етичний кодекс Амер асоц М: товар – забезп-ня безпеки викор-ня, повідомлення про можливі ризики; ціна – не встан-ти фіксовані чи грабіжницькі ціни; розподіл – не ств-ти штучний дефіцит для збільшення рівня цін; просування – запобігати брехливості і оманливості рекламних повідомлень, відкидати тактику нав`язливого збуту, маніпулювання свідомістю споживачів.

Отже, соц-відп М передбачає: 1) дотримання підпр-вом етики стосунків як із своїми працівниками і суб`єктами навкол бізнес-середовища; 2) задоволення не тільки власних потреб, але й потреб сусп-ва загалом.