88. Основні засоби паблік рілейшнз та їх характеристика.

До основних засобів PR можна віднести наступні:

• Підтримування контактів з електронними та друкованими засобами інформації. Це дає можливість висвітлювати в пресі всі події, які відбуваються на підприємстві.

• Проведення презентацій, ювілейних заходів, днів відкритих дверей. Такі заходи дають змогу безпосередньо ознайомити споживачів із підприємством чи його продукцією.

• Організація консультування споживачів. Така форма пропаганди особливо важлива для споживачів нової високотехнічної продукції.

• Громадські заходи спонсорського характеру, тобто підтримка підприємством різних спеціальних проектів чи програм. Такі заходи сприяють підвищенню популярністю підприємства, поширенню інформації про нього і про його продукцію, поліпшення іміджу.

• Проведення виставок. Участь підприємства у виставках товарів чи послуг забезпечує інформування споживачів про асортимент і якісні характеристики його продукції, наочну демонстрації її можливостей, ознайомлення споживачів із новими позиціями підприємства, а тим самим сприяє поліпшенню іміджу і укладенню вигідних торгівельних угод.

• Створення корпоративної ідентичності. (Використання підприємством та його відділеннями чи філіями однотипних меблів, зовнішнього вигляду фасадів, офісів, тощо).

• Паблік рилейшнз в інтернет, насамперед, розміщення в Інтернет Web-сторінки фірми; надсилання прес-релізів через електронну пошту, участь в Інтернет-конференціях, видання власних електронних газет і журналів, тощо

89. Сутність та роль та завдання каналів розподілу в системі маркетингу.

Ключовим моментом маркетингової політики розподілу є конструювання каналів розподілу.

Канали розподілу – це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання чи використання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого, це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе обов’язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на товари (послуги) на їхньому шляху від виробника до споживача. Фукнції (аба завдання) каналів розподілу можна об’єднати у такі групи:

1. Функції пов’язані з угодами:

   1. Закупівля чи отримання продукції для відповідного перепродажу або передання її споживачам.

   2. Продаж продукції, тобто контактування з потенційними покупцями.

   3. Взяття на себе ділового ризику (за наявності права власності на продукцію).

2. Логістичні функції:

   1. Підбір продукції, тобто створення необхідного асортименту для належного обслуговування споживачів.

   2. Сортування, комплектування, поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів.

   3. Транспортування продукції

3. Функції обслуговування:

   1. Торговельне кредитування покупців.

   2. Огляд, перевірка, оцінка продукції, визначення її гатунку та якості.

   3. Проведення маркетингових досліджень.

   4. Планування продукції

   5. Визначення цін, націнок, знижок, інших умов продажу товарів.

   6. Надання інфораційних, виробничих, комерційних та інших послуг.

90. Функції учасників каналу розподілу та їх характеристика.

Першочерговим завданням під час створення каналів розподілу є визначення кількості необхідних функцій процесу розподілу та суб'єктів, що здійснюватимуть ці функції. До основних характеристик каналу розподілу належать довжина та ширина каналу. Довжину каналу розподілу визначає кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача. Кожного посередника, який перебуває між виробником і кінцевим споживачем і бере участь у розподілі товару, вважають рівнем каналу розподілу. Отже, рівень каналу розподілу — будь-який посередник, який виконує певну роботу з наближення товару до споживача. Розрізняють прямі канали — канали нульового рівня — та непрямі: одно-, дво- та три-, навіть чотири, п'яти- та шестирівневі канали розподілу.

Канал нульового рівня, або канал прямого маркетингу, складається з виробника, що продає свій товар безпосередньо споживачам (через відділ збуту, філію, мережу фірмових магазинів, посилкову торгівлю тощо).

Однорівневий канал має одного посередника — роздрібного торгівця. На ринку промислових товарів це можуть бути дилери, брокери, агенти.

Дворівневий канал складається з двох посередників. На споживчому ринку цю функцію виконують оптовий і роздрібний торгівець, на промисловому — промисловий дистриб'ютор і дилери.

Трирівневий канал складається з оптового, дрібнооптового торгівця, роздрібного торгівця.

Практики вважають, що формування більш ніж трирівневого каналу недоцільне, оскільки існує пряма залежність між рівнями каналу розподілу та кінцевою ціною товару.

Ширина каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Кількість незалежних посередників, у свою чергу, ініціюється стратегією охоплення цільового ринку, яку використовує виробник під час формування каналу розподілу.

До ключових функцій учасників каналів розподілу належать:

— інформування — збір та представлення результатів маркетингових досліджень та інформації щодо макро- та мікросередовища маркетингу;

— просування — створення та розповсюдження в рекламних цілях переконливої інформації щодо пропозиції;

— установлення контактів — знаходження потенційних покупців і встановлення з ними відповідних контактів;

— адаптація — формування та пристосування пропозиції до потреб споживачів, охоплюючи такі дії, як сортування, збирання, монтаж, пакування, маркування, тощо;

— організація перемовин — провадження перемовин щодо ціни та інших пунктів пропозиції задля того, щоб передати право власності або право володіння;

— фізичний розподіл — транспортування та зберігання товарів;

— фінансування — купівля товарів і використання фондів на покриття витрат і забезпечення роботи каналу.