11. Методичні основи наукових досліджень

Наукові засади регіональної економіки визначаються насам­перед методами цієї науки. Методи науки — це способи пізнання дійсності, планомірний шлях встановлення істини. Сукупність методів дослідження, які використовуються в науці, формують її методологію. Методи вивчення об'єктів і явищ можна вважати науковими, якщо вони забезпечують розкриття сутності процесів у їх розвитку. Найбільш загальним, визначальним для всіх наук є діалек­тичний метод. Спираючись на нього, в кожній галузі знань роз­робляється своя галузева методологія і методика досліджень. Всі методи діляться на: наближені (прості) і точні (складні). Наближені методи.

• Показники динаміки виробництва і вжитку;

• Показники структури:

а) галузевої; б) територіальної.

• Коефіцієнт територіальної концентрації виробництва і вжитку. Розраховується на 1000, 10000км² території, на 1, 100 га сільськогосподарської площі, на душу населення;

• Ранжируваний ряд територіальних одиниць по виробництву (вжитку) продукції.

На основі наявних розрахунків області, економічні райони або інші територіальні утворення ранжують по тій, що убуває або зростає залежно від завдань аналізу. ^ Точні (складні) методи - це економіко-математичні методи.  У регіональній економіці методи використовуються під кутом зору територіальності об'єктів. Процес наукового пізнання проблеми розміщення в загальному вигляді можна розбити на етапи: 1. Програмний – розробка програми наукового дослідження, постановка цілей і завдань, обґрунтування теми, визначення виконавців і етапів, собівартості робіт, очікувані результати. 2. Інформаційний – збір і обробка інформації, розробка анкет і паспортів досліджуваного об'єкту для її збору. 3. Аналітичний – аналіз і синтез інформації. 4. Модельний – розробка і реалізація системи моделей прогнозування і планерування для різних рівнів. 5. Алгоритмічний – точно певний порядок вироблення управлінських рішень, формування планів. З врахуванням економічних можливостей і суспільних потреб, а також безпосередніх і довготривалих наслідків рішень, що приймаються. 6. Концептуально-конструктивний – розробка наукових концепцій, практичних рішень, здобуття шуканого результату.

12. Загальнонаукові методи

1. Системний аналіз – визначає цілісний підхід до об'єкту, що вивчається, або явища.

Метод складається з аналізу і синтезу і включає етапи:

• Встановлення цілісності системи, визначення мети, підбір критеріїв.

• Структуризація системи та установка і зв'язків між елементами.

• Розробка математичної моделі системи, визначення ступені її сформованості.

• Оптимізація системи.

Основними видами систематизації є:

1. Класифікація: розподіл сукупності явищ або предметів на класи відповідно до певних ознак. Наприклад, природних ресурсів за ознакою вичерпаності. 2. Типологія: спосіб класифікації об'єкту за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів). Наприклад, типологія країн сучасного світу по формах правління. 3. Угрупування: метод ділення явищ на якісно типові групи або підгрупи на основі обробки і аналізу статистичних даних. Наприклад, угрупування економічних районів України за об'ємом ВНП на душу населення.

2. Методи експертних оцінок відносяться до евристичних (неформальних) методів, тобто до таких, що спираються на досвід та інтуїцію. Прикладами традиційних евристичних процедур є різні експертизи, консиліуми, наради тощо. Порядок їх проведення по­части регламентується традицією й, у кінцевому підсумку, знову досвідом. Однак поступово й у цю сферу починають проникати різ­номанітні математичні методи обробки вихідного евристичного ма­теріалу. Тому виділяють два рівні використання методів експертних оцінок.

3. Метод парадигми (дослідницьких програм). Поняття «парадигму» ввів в 1964г. філософ і історик науки Р. Кун. Парадигма (у перекладі - приклад, зразок) модель постановки проблем, прийнята як зразок (модель) постановки проблем і їх рішення, методів течії, фундаментальних способів наукового пізнання, пануючих в науці в певний історичний період. 13. Специфические методы