
- •1.Людина і мова. Функції мови
- •2. Поняття національної та літературної мови
- •3. Поняття сучасної української літературної мови. Мовна норма
- •4. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •5. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.
- •6. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •8. Офіційно-діловий стиль: основні риси, різновиди…
- •9. Науковий стиль: основні риси, різновиди
- •10. Мовні засоби наукового стилю
- •11. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •12 Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- •13. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •14. Культура професійної мови юриста.
- •15. Усна і писемна ділова мова їх специфікація
- •16. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності. Вимоги до укладення тексту
- •17 Спілкування і комунікація Функції спілкування
- •18. Види і жанри професійного спілкування
- •19. Гендерні аспекти спілкування
- •20. Основні закони спілкування
16. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності. Вимоги до укладення тексту
Текст - це писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у тематичну і структурну цілісність. Отже, текст виступає обов'язковим складником комунікативного процесу, допомагає фіксувати, зберігати і передавати інформацію в просторі й часі. Лінійно розташована сукупність речень є одиницею тексту. Одиницями тексту є також розділи, підрозділи, глави (в більшому вимірі). Основним елементом тексту є дане (тема, предмет висловлювання) і нове (основний зміст висловлювання). Наведемо приклад розподілу невеликого тексту на дане і нове (жирний шрифт-дане, курсив - нове).
Основними ознаками тексту є:
o зв'язність - визначальна категорія тексту, основним показником якої є розвиток теми і формальні засоби (семантично близькі слова і фрази, граматичні й стилістичні одиниці тощо). o цілісність, яка забезпечується змістовою (єдність теми, змісту), комунікативною (мета спілкування), структурною і формально-граматичною (єдність мовленнєвих жанрів) цілісностями33;
o членованість. Будь-який текст можна комунікативно членувати на частини з метою полегшення сприйняття інформації адресатом.
o інформативність уособлює інформативний масив тексту, що міститься не лише в його вербальній організації, а випливає з її взаємодії з авторською і читацькою свідомістю. o завершеність - ознака текстів, що передбачає їхню формальну і змістову закритість. Отже, текст є основною одиницею мовленнєво-професійної діяльності.
Вимоги до тексту документів. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.
Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.
Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійного тлумачення слів та висловів.
Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.
Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.
Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.
17 Спілкування і комунікація Функції спілкування
Спілкування - це "цілеспрямований, соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально-трудової та творчої діяльності, який реалізується переважно за допомоги вербальних засобів. Спілкування зазвичай спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі. Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Через спілкування відбувається навчання й виховання людини, засвоєння нею різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій і звичаїв.
Комунікація - це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування. Комунікація опосередковує всі види соціальної діяльності; акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління, є чинником етнічної ідентифікації, зберігає культуру.
Функції спілкування - це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі.
Відомий фахівець з теорії та практики спілкування Ф.С. Бацевич виокремлює такі функції спілкуванн: • контактну (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв'язок до завершення акту спілкування; • інформаційну (обмін інформацією, запитаннями і відповідями); • спонукальну (заохочення адресата до певних дій); • координаційну (узгодження дій комун і канті в): • пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень); • емотивну (обмін емоціями); • налагодження стосунків (розуміння свого місця в системі рольових, статус них, ділових, міжособистісних стосунків); регулятивну (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії й тактики).