8. Офіційно-діловий стиль: основні риси, різновиди…

Цей стиль вживається в офіційно-діловій сфері суспільного життя: у ділових листах, у діловодстві, у юридичній та законотворчій практиці.

Мета офіційно-ділового стилю — інформативність та чіткість викладення цієї інформації. Звичайною формою офіційно-ділового стилю є монолог.

В офіційно-діловому стилі завжди присутній попередній відбір мовного матеріалу. Також вироблена система норм і правил заповнення та складання документів, вона викладена у спеціальних нормах і наказах.

Офіційно-діловий стиль має свої жанри: устав, протокол, акт, кодекс, доручення, судовий вирок, резюме, розписка, інструкція, наказ, об'ява.

В офіційно-діловому стилі використовуються нейтральні мовні одиниці, певна ділова термінологія і фразеологія. Більшість слів реалізують свої прямі значення. Широко використовуються стандартні мовні формули (чинне законодавство, звіти подавати щомісячно), складні й складені прийменники й сполучники, віддієслівні іменники (подання, клопотання), складні розгорнуті речення (з огляду на те, що...). В офіційно-діловому стилі зазвичай є неприпустимим використання будь-яких експресивних мовно-стильових прийомів і засобів.

Офіційно-діловий стиль потребує максимально точного викладення думки, це має запобігти подвійному або неточному різнобічному тлумаченню змісту документів. Лексика офіційно-ділового стилю є термінологізованою за рахунок спеціальних сталих виразів та термінів: дипломатичних, юридичних, законотворчих, суспільно-політичних.

9. Науковий стиль: основні риси, різновиди

Науковий стиль мовлення використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог. Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція.

Науковий стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями.

Основні ознаки: ясність (понятійність) і предметність тлумачень, логічна послідовність і довідність викладу, узагальненість понять і явищ, об'єктивний аналіз,

точність і лаконічність висловлювань, аргументація й переконливість тверджень, однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки.

різновидами, як власне науковий, науково-інформативний, науково-довідковий,

навчально-науковий, науково-популярний.

10. Мовні засоби наукового стилю

Науковий стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни — слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій) (Складними синтаксичними конструкціями називаються складні речення з різними типами зв’язку між його частинами — сполучниковими і безсполучниковими: Серед складних синтаксичних конструкцій виділяються речення: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові, з різними типами зв’язку.) ; речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями.