
- •Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності
- •Розділ і
- •Завдання системи самоосвіти та особливості її організації
- •Напрями, форми і методи самоосвітньої діяльності педагога
- •Вплив самоосвіти на процес саморозвитку особистості вчителя
- •Розділ іі Управління самоосвітньою діяльністю вчителя в сучасних умовах
- •2.2. Моніторинг якості самоосвіти
- •2.3. Засоби стимулювання самоосвіти вчителів
- •Висновки
- •Додатки
- •Підвищення кваліфікації
- •(На підставі рефлексії особистої діяльності)
КВНЗ «ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»
Кафедра менеджменту освіти
Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності
(методичні рекомендації)
Херсон 2012
Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності: методичні рекомендації. – Херсон: РІПО, 2012. – 48 с.
Укладачі: Жорова І.Я., Кузьмич Т.О., Назаренко Л.М.
Відповідальний за випуск: Назаренко Л.М., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту освіти Херсонської академії неперервної освіти
Рецензент:
Петров В.Ф., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту освіти Херсонської академії неперервної освіти
Методичні рекомендації містять теоретичний і методичний матеріал щодо управління самоосвітньою діяльністю педагога. Розкрито сутність таких понять, як самоосвіта, особливості її структури, напрями, форми і методи організації, критерії оцінювання ефективності. Визначено проблеми управління самоосвітньою роботою вчителів, подано шляхи їх розв’язання.
У методичних рекомендаціях, зокрема у Розділі 1 та додатках, використано досвід роботи таких учителів, як: напрями та етапи самоосвіти (Н.М. Лопушинська, Л.В. Ніколюк), значення, організація та керівництво процесом самоосвіти (І.Я. Джура, О.Г. Єлікова, Н.Є. Мальчикова, Т.О. Поднізельська), а також педагогічних колективів Цюрупинської гімназії, Цюрупинської спеціалізованої школи № 2 з поглибленим вивченням іноземних мов, шкіл Великоолександрівського та Скадовського районів Херсонської області.
ЗМІСТ
|
|
ВСТУП………………………………………………… |
4 |
РОЗДІЛ І Теоретико-методологічні засади організації самоосвіти вчителів ……………………. |
5 |
|
5 |
1.2. Напрями, форми і методи самоосвітньої діяльності педагога…………………………………………………... |
10 |
1.3. Вплив самоосвіти на процес саморозвитку особистості вчителя.......................................................... |
15 |
РОЗДІЛ ІІ Управління самоосвітньою діяльністю вчителя в сучасних умовах …………………………… |
19 |
2.1. Структура процесу управління самоосвітою педагогів…………………………………………………… |
19 |
2.2. Моніторинг якості самоосвіти вчителів……..…….. |
26 |
2.3. Засоби стимулювання та заохочення педагогів до самоосвіти…………………………………………………. |
34 |
ВИСНОВКИ ………………………………………..…… |
38 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………. |
40 |
ДОДАТКИ ……………………..………………………… |
42 |
ВСТУП
Реформування системи національної освіти вимагає всебічної уваги до кожної з її складових частин. Певною мірою це стосується підвищення педагогічної майстерності вчителів шляхом організації самоосвіти педагогів, яка являє собою органічну складову безперервної педагогічної освіти. Її специфіка полягає в тому, що в процесі самоосвіти суб’єкт і об’єкт освіти виступають в одній особі. Самоосвіта педагогів є безперервним, особливим чином організований процес розвитку та збагачення сукупної культури педагога на основі сформованих в нього освітніх потреб. Цей факт зумовлює особливе місце самоосвіти в системі післядипломної освіти педагогів.
По-перше, самоосвіта є основою безперервності освіти, вона об’єднує вищу освіту й післядипломну, підвищення кваліфікації в курсовий та міжкурсовий періоди. По-друге, саме з самоосвіти починається післядипломна освіта педагогів. По-третє, самоосвіта настільки тісно пов’язана з усіма без винятку підсистемами післядипломної освіти педагогів (підвищення кваліфікації, отримання нової або спорідненої педагогічної спеціальності, аспірантурою), що входить до їх складу і зумовлює ефективність функціонування кожної. Нарешті, самоосвіта має і власну цінність як структурний елемент системи післядипломної освіти педагогів і може за певних обставин замінити будь-який з них.
У наукових працях цей термін характеризується як постійна діяльність учителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки, постійне вдосконалення своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію. Звідси випливає завдання для керівників навчальних закладів, методистів районних методичних кабінетів – забезпечити умови становлення та розвитку шкільної системи самоосвіти, спрямованої на розвиток особистісно і соціально значущих рис особистості вчителя, його професійних компетенцій.