
- •1.Класифікація економіко-математичних методів менеджменту.
- •2.Коректування маркетингової програми й плану виробництва на основі розв'язку задач лінійного програмування та перевірки збалансованості планів.
- •3.Спеціальні задачі лінійного програмування та їх застосування в менеджменті (цілочислове програмування, параметричне програмування).
- •4.Особливі задачі лінійного програмування в маркетингу. Задача прикріплення споживачів до постачальників.
- •5.Методи планування та управління мережами. Задача комівояжера.
- •6. Класифікація оптимізаційних задач менеджменту.
- •7.Особливості побудови структурних та конструктивних моделей попиту.
- •8.Побудова аналітичних моделей попиту і споживання на основі кореляційно-регресійного аналізу.
- •9.Експертні оцінки у менеджменті.
- •10.Основні поняття оптимізаційних моделей в менеджменті та маркетингу і математичного апарату їх розв'язання.
- •20. Методи і моделі сегментування ринку.
- •21. Постановка та методи розв'язку ігрових задач.
- •22. Формування оптимального портфелю цінних паперів. Модель Марковіца.
- •23. Метод Монте-Карло для розрахунку ризику інвестиційних проектів.
- •24. Статистичне моделювання для визначення ризику
- •26. Коротка класифікація моделей і методів математичного програмування.
- •27. Поняття математичної моделі.
- •28. Постановка завдання оптимального виробничого планування. Математична модель.
- •29. Завдання про суміші. Постановка і математична модель.
- •30.Завдання про розкрій. Постановка і математична модель.
- •31. Транспортне завдання. Постановка і математична модель.
- •32. Етапи рішення задачі математичного програмування.
- •33.Запишіть основну злп в загальному вигляді.
- •34. Запишіть модель злп в стандартній і канонічній формах. Матрична форма моделей.
- •Канонічна форма моделі Знайти сукупність значень змінних які задовольняють систему рівнянь: ( )
- •35.Як зводиться завдання мінімізації цільової функції до завдання максимізації?
- •36.Геометрична інтерпретація рішення лінійних нерівностей з однією, двома, трьома змінними.
- •43.У якому виді має бути записана модель злп для вирішення симплекс-методом.
- •45.З яких етапів складається перехід від одного опорного рішення до іншого.
- •51.Сформулюйте правила побудови подвійного завдання до початкової.
- •52.Сформулюйте першу теорему двоїстості й дайте економічну інтерпретацію.
- •54.Перерахуйте властивості подвійних оцінок. У чому полягає їх економічний сенс.
- •25. Основні етапи рішення задачі математичного програмування.
43.У якому виді має бути записана модель злп для вирішення симплекс-методом.
Математична модель повинна бути приведена до «стандартної форми»:
*
усі праві частини обмежень повинні
бути невід`ємними
;
* усі обмеження повинні бути строгими рівняннями. Для цього в кожне обмеження вводяться додаткові змінні, які балансують ліву і праву частини даного обмеження. Додаткові змінні мають економічний зміст: дефіцит або залишок. Тобто в оптимальному варіанті вони приймають якісь значення. Щоб додаткові змінні не впливали на велечину цільової функції, вони вводяться до неї з нульовими коефіцієнтами;
* сукупність базисних змінних повинна складати одиничний базис. Якщо обмеження типу «≤», то такий базис складається автоматично при перетворенні обмежень до строгих рівнянь. Якщо «≥», базис не існує, тому що коефіцієнти при додаткових змінних = -1. Щоб скласти одиничний базис необхідно крім додаткових змінних ввести ще одну змінну – «штучну» з коефіцієнтом -1. Вона не має економічного змісту, тому в оптимальному варіанті повинна бути = 0. Для цього всі штучні змінні вводяться до цільової функції з коефіцієнтом М, знак якого протилежний напряму функції. Якщо обмеження задано у вигляді строгого рівняння, то необхідно внести тільки штучну змінну.
44.Як побудувати перше базисне рішення. У якому випадку воно буде опорним рішенням ЗЛП.
Будуємо симплексну таблицю.
ci |
xi |
bi |
|
|
… |
←Cj |
↓ |
↓ |
↓ |
|
|
… |
←xj xn+i xn+m+i |
|
|
|
|
|
… |
aij |
|
|
|
|
|
… |
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
|
|
|
|
|
… |
|
\_________/ |
|
|
… |
γj |
||
базис |
|
|
|
|
2 рядка зверху – цільова ф-ія (2ий – перелік змінних). В основних рядках – обмеження aij. Три лівих стовпця – базис (3ій – праві частини обмежень, 2ий – змінні, що формують одиничний базис, 1ий – оціночні коефіцієнти з цільової функції при базисних змінних). Базисне рішення називається опорним, якщо в ньому значення змінних ненегативні. Якщо в якості базисних взяті змінні X1, X2, ..., Xr, то рішення {b1, b2, ..., br, 0, ..., 0} буде опорним за умови, що b1, b2, ... , br ≥ 0.