53. Розвиток міст та мануфактурного виробництва в Україні в 16-18ст.

Розвиток ремесла в Україні сприяв зростанню старих і виникненню нових міст. У середині XVI ст. вони стали важливими господарськими, політичними та культурними центрами. У 18 ст в Україні співіснували сільське і міське ремесло, цехова форма організації вир-цтва та мануфактура. В Україні та Росії це вир-цтво форм. В умовах кріпосного права, яке стимулювало розвиток товарно-грошових відносин, зростання попиту та розширення ринку. В цих умовах форм. Такі види мануфактур: капіталістична (вільно наймана робоча сила), кріпосна або вотчинна (праця кріпаків), посесійна (створена державою та передана приватним особам у спадкове користування). Технологічною передумовою зародження мануфактур в Україні стало широке використання водяного колеса. Наприкінці 18 ст. На території України (Лівобережжя – 3362 водяних та 12732 вітряних млинів). Державновійськові потреби зумовили активний розвиток ви-цтва селітри. У 1765 р. Налічувалось 55 казенних та старшинських заводів. У 18 ст. На Лівобережжі існувало 36 гурт, що виробляли листове скло, склянний посуд, пляшки. Швидко розв. Вапняно-цегельне. На Лівобережжі 65 заводів, в Полтавській губернії 21. Найбільш успішно розв. Текстильна промисловість – 40 фабрик.

54. Економ наслідки Нідерландської та Англійської буржуазних революцій. У ХV ст. Нідерланди входили до складу Бургундського герцогства, а після його розпаду у 1477 р. перейшли до Габсбургів. З 1516 р. Нідерланди стали складовою частиною імперії Карла V.

У ХVІ ст. до складу Нідерландів входили, крім сучасної їх території, Бельгія, Люксембург, частково Франція. Було 17 провінцій. З них найбільшими були Ено (Гунгау), Артуа, Люксембург, Намюр, Фландрія, Брабант, Голандія, Зеландія. Уряди Карла V і Філіпа ІІ прагнули встановити в Нідерландах абсолютистські порядки, розгалужений чиновницький апарат. За Філіпа ІІ апарат очолювала Маргарита Пармська. При ній в Брюселі існував дорадчий орган – Державна Рада з представників нідерландської знаті. У провінціях були намісники. Скрізь по країні розміщувались військові гарнізони.

Однак орган самоуправління і станово-представницькі органи не були знищені. Існували Генеральні штати, що збирались за вказівкою намісниці. В них головну роль грали феодальна аристократія і вище духівництво, міський патриціат і багате купецтво. Вони вирішували питання про податки і приймали закони.

Провінційні штати відали розверсткою податків та ін. питаннями. Велику автономію мали ради міст. При цьому вся країна, кожна провінція і місто мали свої вольності і привілеї, які вони ревно оберігали. На цьому грунті були конфлікти з іспанськими властями.

У ХVІ ст. Нідерланди переживали піднесення. Феодальні відносини розкладались. Цехи приходили в упадок. Все більшу роль відігравали скупщики. Деякі цехи і торгові гільдії забороняли створювати мануфактури і затримували прогресивні форми торгівлі.

На селі з‘явились буржуазно-фермерські господарства. У Фландрії і Брабанті агротехніка зробила успіхи. Збільшились посіви технічних культур, стійлова відгодівля худоби. Особиста залежність селян тут зникла. З‘явилась аренда з використанням найманої праці. І в той же час дворянство і духівництво збереглись у Фландрії і Брабанті і мали земельні володіння

Наслідки революції:

• Звільнення від національного гніту.

• Церковна реформа.

• Республіканський устрій.

• Свобода економічного розвитку.

• Розгром феодально-католицької реакції.

Все це було досягнуто в Північних Нідерландах. А Південні залишались під владою Габсбургів.

Англійська буржуазна революція вплинула на інші європейські країни. Вона розпочалася в умовах індустрі­ального розвитку країни. Зростав обсяг багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі. З'явилося економічно сильне середнє і дрібне дво­рянство — джентрі, яке господарювало па підприємницькій ослові. Аграр­ний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння, прискорив процес знеземелювашія селян, сприяв організації сільського господарства на фермерській основі.

Заходи, проведені в процесі й після буржуазної революції в Англії, зміцни­ли буржуазні відносини у сфері промисловості, торгівлі, кредиту. Були відмінені всі рицарські подарувапия, що перетворило лордів па єдиних влас­ників землі. Зберігався копігольд, усі феодальні платежі були па користь землевласника. Землі церкви, коропи, противників революції продавалися па комерційній основі. Поширився перехід копігольда па лізгольд — корот­кострокове користування землею. В 1651 р. було опубліковано Навігацій­ний акт, який заборонив каботажне плавання іноземних кораблів між анг­лійськими портами, дав змогу іноземцям постачати в Англію лише товари своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив напування Англії па світовому і ринку. Революція закінчилася компромісом між новим дворянством і буржуазією, проте вона створила умови, що забезпечили перемогу індустріального суспільства в Англії. З 1707 р., після укладення унії з Шотландією, Англія дістала офіційну назву Великобританія