- •1. Поняття цивільного права. Місце цивільного права в правовій системі.
- •2. Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •3. Джерела цивільного права України
- •4.Джерела цивільного права Франції
- •5.Джерела цивільного права фрн.
- •6. Джерела цивільного права Англії і сша
- •7. Історичний розвиток джерел цивільного права України.
- •8. Виникнення цивільних прав та обов'язків
- •10. Захист цивільних прав та інтересів
- •12. Відшкодування збитків
- •14. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •15. Цивільна дієздатність фізичної особи.
- •16. Часткова цивільна дієздатність
- •17. Неповна цивільна дієздатність
- •18. Повна цивільна дієздатність
- •19. Обмеження цивільної дієздатності
- •20. Визнання фізичної особи недієздатною
- •21. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •22. Оголошення фізичної особи померлою
- •23. Фізична особа- підприємець
- •24. Опіка в цивільному праві
- •25. Піклування в цивільному праві
- •26. Поняття та ознаки юридичної особи.Теорії юр.Особи.
- •27. Правоздатність та дієздатність юридичної особи
- •28. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •29. Установчі документи юридичних осіб
- •30. Види юридичних осіб
- •31 Створення юридичних осіб.
- •32. Припинення юридичних осіб.
- •33.Повне товариство
- •34.Командитне товариство
- •35.Товаристов з обмеженою відповідальністю
- •37.Держава як суб’єкт цивільного права (особливості цивільно-правової суб’єктності держави)
- •38 Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •39 Речі як об’єкти цивільних прав. Класифікація речей (загальна характеристика).
- •41 Результати робіт та послуги як об'єкт цп
- •Інформація як об'єкт цивільних прав
- •43 Поняття та види правочинів
- •45 Форма правочинів
- •61.Особисті немайнові права фізичних осіб
- •62. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування людини
- •63. Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття людини
- •65. Субєкти права власносності
- •69.Cпільна сумісна власність
- •70. Підстави припинення права власносі
28. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
Юридична особа має своє найменування (ч. 1 ст. 27 ЦК України). Воно присвоюється організації в момент її створення і виступає засобом індивідуалізації цього утворення в цивільному обороті, бо має містити реквізити, які дають змогу відрізняти її від інших юридичних осіб. Найменування юридичної особи визначається в установчих та інших її документах.
Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про
її організаційно-правову форму.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне
(фірмове) найменування.
Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.
Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
У разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру, в який також вносяться і зміни найменування.
При зміні найменування юридична особа повинна здійснити певні дії: внести зміни в установчі документі: зареєструвати зміни до установчих документів, помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що має містити такі відомості: попереднє та нове найменування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; місце та дату проведення державної реєстрації змін до установчих документів, зокрема, щодо зміни найменування юридичної особи. При зміні найменування юридичної особи підлягає заміні свідоцтво про державну реєстрацію. Юридична особа повинна повідомити про це всіх осіб, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Стаття 27 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» забороняє використовувати у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
(Стаття 93 в редакції Закону № 2452-ІУ від 03.03.2005)
1. У цивільному праві місцезнаходження має суттєве значення, оскільки, наприклад, в залежності від цього визначаються виконання деяких видів зобов'язань. Так, відповідно до ст. 532 ЦК у випадку, коли місце виконання грошових зобов'язань не було визначено договором, воно виконується за місцезнаходженням юридичної особи. Відповідно до ст. 15 ГПК справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо, а по спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Верховною Радою України 3 березня 2005 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого внесено зміни до Цивільного та Господарського кодексів України і до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до цих змін зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи в установчих документах (статуті) цієї юридичної особи не є обов'язковим. Однак відповідно до ст. 17 цього Закону відомості щодо місцезнаходження юридичної особи повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Тому зазначення цих відомостей при заповнені реєстраційної картки юридичної особи є обов'язковим. Місцезнаходження юридичної особи зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію, тому у випадку зміни місця знаходження підлягає заміні й свідоцтво про державну реєстрацію.
Відповідно до ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу залишається державним реєстратором без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам частин першої та другої статті 8 цього Закону. Якщо реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для юридичної особи для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою для постановлення судового рішення щодо ліквідації юридичної особи.
