- •1. Поняття цивільного права. Місце цивільного права в правовій системі.
- •2. Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •3. Джерела цивільного права України
- •4.Джерела цивільного права Франції
- •5.Джерела цивільного права фрн.
- •6. Джерела цивільного права Англії і сша
- •7. Історичний розвиток джерел цивільного права України.
- •8. Виникнення цивільних прав та обов'язків
- •10. Захист цивільних прав та інтересів
- •12. Відшкодування збитків
- •14. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •15. Цивільна дієздатність фізичної особи.
- •16. Часткова цивільна дієздатність
- •17. Неповна цивільна дієздатність
- •18. Повна цивільна дієздатність
- •19. Обмеження цивільної дієздатності
- •20. Визнання фізичної особи недієздатною
- •21. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •22. Оголошення фізичної особи померлою
- •23. Фізична особа- підприємець
- •24. Опіка в цивільному праві
- •25. Піклування в цивільному праві
- •26. Поняття та ознаки юридичної особи.Теорії юр.Особи.
- •27. Правоздатність та дієздатність юридичної особи
- •28. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •29. Установчі документи юридичних осіб
- •30. Види юридичних осіб
- •31 Створення юридичних осіб.
- •32. Припинення юридичних осіб.
- •33.Повне товариство
- •34.Командитне товариство
- •35.Товаристов з обмеженою відповідальністю
- •37.Держава як суб’єкт цивільного права (особливості цивільно-правової суб’єктності держави)
- •38 Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •39 Речі як об’єкти цивільних прав. Класифікація речей (загальна характеристика).
- •41 Результати робіт та послуги як об'єкт цп
- •Інформація як об'єкт цивільних прав
- •43 Поняття та види правочинів
- •45 Форма правочинів
- •61.Особисті немайнові права фізичних осіб
- •62. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування людини
- •63. Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття людини
- •65. Субєкти права власносності
- •69.Cпільна сумісна власність
- •70. Підстави припинення права власносі
16. Часткова цивільна дієздатність
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої
діяльності, що охороняються законом.
Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
1. Часткову цивільну дієздатність мають фізичні особи, які не досягай чотирнадцяти років, котрих ст. 31 ЦК також іменує малолітніми особами. їхня дієздатність обмежується
можливостями самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (тобто, правочини, що задовольняють побутові потреби особи, відповідають її фізичному, духовному чи соціальному
розвиткові та стосуються предмета, який має невисоку вартість), а також здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються
законом.
Усі інші правочини, вчинені малолітнім до досягнення 14 років, нікчемні і не породжують для них правових наслідків. Однак такий правочин може бути в інтересах малолітньої особи визнаний судом дійсним, якщо він вчинений їй на користь. Визнання правочину дійсним можливе тільки на вимогу її батьків, усиновлювача або опікуна (ст. 221 ЦК).
2. Малолітня особа не несе цивільно-правової відповідальності за завдану нею шкоду. Це достатньо традиційне положення грунтується на тій тезі, що малолітні, як такі, що. не можуть повною мірою оцінити свої дії, не визнаються винними, а отже не можуть нести відповідальність за правопорушення. Суб'єктами відповідальності за дії малолітніх є їхні батьки, усиновлювачі, опікуни, на яких, таким чином, покладається відповідальність за
нездійснення належного нагляду за діями малолітнього чи неналежне здійснення обов'яз ків по вихованню дітей. Батьки, усиновлювачі, опікуни малолітніх можуть бути звільнені
від відповідальності, якщо доведуть, що зобов'язання було порушене чи шкода заподіяна не з їхньої вини (ст.ст. 33, 1178 ЦК).
17. Неповна цивільна дієздатність
Неповну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні). Вони мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Вони також самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, укладають правочини за згодою своїх батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
На правочини щодо транспортних засобів або нерухомого майна, які вчиняються неповнолітніми, згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників має бути дана письмово і нотаріально посвідчена. Неповнолітні можуть бути учасниками (засновниками) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи. Вони самостійно укладають договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджаються вкладом, внесеним ними на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Розпорядження грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на ім'я неповнолітнього, можливе лише за згодою його батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). При запереченні того з батьків, з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.
За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.
Неповнолітній сам несе відповідальність за невиконання договору, укладеного зі згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додатково (субсидіарно) відповідають батьки, або піклувальник.