12. Відшкодування збитків

Право на відшкодування збитків виникає у особи з самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право. Таким чином, відшкодування збитків має характер універсального засобу захисту цивільних прав, який водночас, як правило, є й мірою відповідальності. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і Інший спосіб, зокрема шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). 13. Відшкодування моральної шкоди

Як вже зазначалось вище, відшкодування моральної шкоди є одним із найбільш нових і водночас найбільш дієвих способів захисту цивільних прав. Відшкодування моральної шкоди має цілу низку особливостей, які насамперед, проявляються в чітко визначених протиправних діяннях, до яких законодавець відносить:

а) заподіяння каліцтва та іншого ушкодження здоров'я, що призвело до фізичного болю та страждань фізичної особи;

б) протиправну поведінку щодо фізичної особи, членів її сім'ї чи близьких родичів, яка призвела до душевних страждань фізичної особи;

в) знищення чи пошкодження майна фізичної особи, що призвело до її душевних страждань;

г) приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної і юридичної особи.

 Особливість моральної шкоди полягає в тому, що вона носить немайновий характер та може проявлятись у фізичному болі та стражданнях фізичної особи, а також інших негативних наслідках немайнового характеру, які були спричиненні внаслідок приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної і юридичної особи, а також інших протиправних діянь.

Певна специфіка проявляється і в вині заподіювача. За загальним правилом, завдана моральна шкода відшкодовується за наявності вини заподіювача. Однак, відшкодування моральної шкоди може здійснюватись і незалежно від вини особи, що заподіяла її, у таких випадках:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) якщо шкоди, завдано фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування чи посадової або службової цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, а також в результаті прийняття вказаними органами нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований;

4) в інших випадках, встановлених законом.

Певними особливостями наділений і порядок відшкодування моральної шкоди. За загальним правилом, моральна шкода відшкодовується заподіювачем на користь особи, що має право вимагати такого відшкодування. Заподіювачем моральної шкоди може бути орган державної влади, орган влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізична або юридична особи. Однак у випадках, що прямо передбачені законом, заподіювач моральної шкоди та особа, що несе за неї відповідальність, можуть не співпадати, наприклад, за шкоду, що завдана державними органами чи їх посадовими особами відповідальність несе держава Україна. В свою чергу особою, що має право вимагати відшкодування завданої їй моральної шкоди, як правило є особа, якій така шкода завдана. При цьому, законом можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо цих осіб, наприклад, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають право вимагати компенсації їм моральної шкоди у справах по захисту честі, гідності та ділової репутації (ст.49 ЗУ “Про інформацію”).

За загальним правилом, нарахований розмір моральної шкоди відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, наприклад, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована шляхом здійснення щомісячних платежів.

В окремих випадках умови та порядок відшкодування моральної шкоди може встановлюватись законом, наприклад, ЗУ “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання попереднього слідства, прокуратури і суду” та ін.