- •2. Функції податків.
- •3. Елементи податку та їх характеристика
- •4. Мета побудови податкових ставок. Види ставок.
- •5. Податкові пільги. Види пільг.
- •6. Класифікація податків, її ознаки.
- •1) За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:
- •2) Стосовно джерела сплати розрізняють такі види податків:
- •3) За економічною ознакою об'єкта оподаткування:
- •4) За засобом вилучення:
- •5) За суб'єктами оподаткування:
- •6) За характером використання податкових платежів:
- •7) За формою стягнення:
- •8) За способом зарахування податкових надходжень:
- •7. Прямі податки.
- •8. Непрямі податки.
- •Фіскальна монополія
- •12. Принципи побудови і функціонування податкових систем.
- •Принципи:
- •13. Оцінка ефективності податкової системи держави.
- •24. Форми, методи та принципи податкового контролю.
- •25. Сутність і завдання податкового контролю в Україні. Податкові перевірки як форма податкового контролю.
- •36. Сутність податку на додану вартість, його зародження та розвиток.
- •39. Переваги та недоліки податку на додану вартість.
- •63. Види ставок мита: преференційні, пільгові, повні (загальні). Порядок справляння мита та перерахування в бюджет.
- •65. Пільги при сплаті мита.
- •102. Основи і мета встановлення плати за ресурси.
- •103. Принципи встановлення плати за ресурси.
- •118. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок, розміри відрахувань і терміни сплати.
- •1. Платниками єдиного внеску є:
- •1. Єдиний внесок нараховується:
- •124. Поняття ухилення від податків. Види ухилення від податків.
- •127. Боротьба з ухиленням від сплати податків.
- •128. Сутність та форми перекладання податків.
- •129. Перекладання непрямих податків.
- •130. Напрямки і способи перекладання прямих податків.
- •133. Проблеми подвійного оподаткування міжнародного бізнесу та способи його усунення.
- •135. Мета, принципи та ієрархія задач податкової політики
39. Переваги та недоліки податку на додану вартість.
Впровадження ПДВ пояснюється тим, що високі ставки податку з продажу і митних тарифів провокують шахрайство та контрабанду. На відміну від звичайного податку з продажу, який стягується під час кінцевої реалізації товару чи послуг споживачеві, ПДВ застосовується до кожного учасника виробничого ланцюжка, незалежно від його становища, має такий самий вплив на кінцеві ціни і водночас потребує менших зусиль для перевірки правильності нарахувань та статусу платників. Крім того, його збиранням займаються переважно підприємства, а не держава.
Головний недолік ПДВ полягає в тому, що його тягар лягає виключно на фізичних осіб, кінцевих споживачів товарів та послуг. Таким чином, як і будь-який інший різновид податку з продажу, накладеного на споживання життєво необхідних благ, ПДВ є регресивним податком: порівняно з багатими бідні сплачують більшу частку зі свого доходу.
Сьогодні ПДВ є головною складовою податкової системи в 136 країнах світу. В Україні ПДВ став «робочою конячкою» державного бюджету: у 2007 році майже 40% його становили надходження від ПДВ, що відповідає 7,9% ВВП (внутрішній валовий продукт). Оскільки економічна теорія передбачає еластичність ПДВ за ВВП близькою до одиниці, надходження мали би зростати такими самими темпами, як і ВВП. У 2002-2007 рр. українська економіка стрімко зростала, проте зазначена еластичність у середньому становила лише 0,35. Інакше кажучи, на кожні 100 гривень приросту номінального ВВП припадало лише 7 гривень додатково зібраного ПДВ. Ураховуючи, що ПДВ охоплює приблизно 62 % усіх витрат домогосподарств, це вкрай низький показник.
Головна причина зазначених явищ полягає не в особливостях податкової системи, а в бажанні політикуму використовувати її у власних інтересах.
Економісти-податківці мають рацію, коли з острогою ставляться до податкових стимулів. Останні водночас є зайвими і неефективними, бо сприяють втраті надходжень, ускладнюють податкову систему, спотворюють стан економічної рівноваги, викликаючи неоптимальне направлення інвестицій. Зважаючи на складність оцінки впливу податкових звільнень на економічне зростання і на те, як легко вони перетворюються на засоби задоволення особистих інтересів, можна твердити , що навіть найкращий податковий стимул принесе користь національній економіці тільки тоді, коли країна має стабільне макроекономічне середовище, міцний політичний та адміністративний лад.
Слід зазначити, що в Україні через наявність суттєвих проблем при справлянні податку на додану вартість, які обумовлені недостатньою відпрацюваністю його механізму, цей важливий податок призвів до відволікання оборотних коштів підприємств та напруги у виконанні бюджету.
Податок на додану вартість фактично стягується з частини новоствореної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу. По суті, це – універсальний фінансовий інструмент, який дає змогу точно визначити реальну вартість кожного товару і на основі цього зрозуміти суть формування економічних пропорцій. Однією з найважливіших економічних переваг податку на додану вартість є його здатність не спотворювати поведінку платників як учасників господарського процесу, не змінювати економічних рішень під впливом ПДВ. Але незважаючи на те, що він зайняв домінуючу позицію в світовій податковій системі податок зберігає й деякі негативні ознаки, пов’язані з можливістю ухилення від його сплати. Тому в системі ПДВ велике значення має налагодження досконалого обліку.
Протягом усього періоду існування ПДВ в Україні безперервно надходять пропозиції скоротити його ставку. Але цей крок був би зайвим з точки зору як наповнення бюджету, так і соціальної справедливості. Остання, безумовно, завжди і повсюди є ключовою проблемою оподаткування. Роль податкової системи полягає в тому, щоб вилучити гроші з приватного сектору найефективнішим, справедливим та необтяжливим способом.
Соціальна справедливість, ефективність, легке адміністрування – таки три головні цілі вдосконалення будь-якої податкової системи. Звісно, кожен індивід має власні уявлення про справедливість, які можуть істотно відрізнятись від уявлень інших осіб. Але саме для погодження полярних думок та суперечних інтересів існують політичні інститути, за допомогою яких держава може визначити і втілити свої підходи до усталення справедливої податкової системи. З економічної точки зору питання соціальної справедливості вирішується шляхом вивчення загального впливу оподаткування на доходи та рівень добробуту населення.
Переваги:
Підвищена простота та нейтральність
Застосування до всіх етапів виробництва і збуту
Висока фіскальна ефективність
Широка база оподаткування
Недоліки:
Регресивність, передусім у соціальному плані.
Високі витрати на адміністрування.
Зменшення обсягу оборотних засобів підприємств при авансових платежах.
Фіскальне навантаження цілком переноситься на споживача і суб’єктів господарювання.
Ускладнює процес податкового контролю.
