4. Мета побудови податкових ставок. Види ставок.

Залежно від методу встановлення ставки можуть бути універсальними та диференційованими.

За універсальним методом встановлюється єдина ставка для всіх платників податку (ставка податку на додану вартість, ставка податку на прибуток тощо). За диференційованим методом ставка податку з одиниці об´єкта оподаткування встановлюється диференційовано за видами платників (підприємства, страхові компанії тощо) та в розрізі різних характеристик і оцінок об´єкта оподаткування (диференціація ставок податку на землю залежно від використання та місцезнаходження).

За способом побудови податкові ставки поділяються на фіксовані (у гривнях на одиницю оподаткування) та відносні (у відсотках до об´єкта оподаткування у грошовому вираженні). Відносні податкові ставки, у свою чергу, поділяються на постійні (незмінні або тверді), прогресивні і регресивні. Постійними є ставки, що не залежать від розміру об´єкта оподаткування. Вони найбільшою мірою відповідають принципу рівності платників. Прогресивні — це такі ставки, розмір яких зростає у міру збільшення обсягів об´єкта оподаткування. Прогресивні ставки можуть будуватися за принципами пропорційного і ступінчастого збільшення. Регресивні ставки зменшуються у міру збільшення об´єкта оподаткування. Вони застосовуються тоді, коли держава намагається стимулювати певне зростання доходів;

5. Податкові пільги. Види пільг.

Важливим додатковим елементом податку, який однаково позитивно чи негативно впливає на ставку та об'єкт оподаткування, є податкові пільги. У Податковому кодексі України запропоновано таке їх трактування: "податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав".

Виділяють такі форми пільг: звільнення окремих платників від сплати податку; неоподаткований мінімум доходів; зниження податкових ставок; податковий кредит; вилучення із об'єкта оподаткування; прискорена амортизація основних засобів.

Табл. Види та класифікація податкових пільг

6. Класифікація податків, її ознаки.

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

1) За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:

— загальнодержавні податки і збори — обов'язкові платежі, що встановлюють найвищі органи влади в державі; вони є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток тощо);

— місцеві податки та збори — обов'язкові платежі, які встановлюють місцеві органи влади; є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території; надходять виключно до місцевих бюджетів (комунальний податок, податок на рекламу, ринковий збір тощо). У фіскальній практиці існує три методики (варіанти) запровадження місцевих податків:

— місцеві органи влади базового рівня управління встановлюють місцеві податки згідно переліку та в межах граничних розмірів, які затверджуються найвищим органом влади в державі;

— встановлення місцевих податків як надбавки до загальнодержавних (наприклад, США);

— повна автономія запровадження місцевих податків (Італія, Японія);