- •2. Функції податків.
- •3. Елементи податку та їх характеристика
- •4. Мета побудови податкових ставок. Види ставок.
- •5. Податкові пільги. Види пільг.
- •6. Класифікація податків, її ознаки.
- •1) За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:
- •2) Стосовно джерела сплати розрізняють такі види податків:
- •3) За економічною ознакою об'єкта оподаткування:
- •4) За засобом вилучення:
- •5) За суб'єктами оподаткування:
- •6) За характером використання податкових платежів:
- •7) За формою стягнення:
- •8) За способом зарахування податкових надходжень:
- •7. Прямі податки.
- •8. Непрямі податки.
- •Фіскальна монополія
- •12. Принципи побудови і функціонування податкових систем.
- •Принципи:
- •13. Оцінка ефективності податкової системи держави.
- •24. Форми, методи та принципи податкового контролю.
- •25. Сутність і завдання податкового контролю в Україні. Податкові перевірки як форма податкового контролю.
- •36. Сутність податку на додану вартість, його зародження та розвиток.
- •39. Переваги та недоліки податку на додану вартість.
- •63. Види ставок мита: преференційні, пільгові, повні (загальні). Порядок справляння мита та перерахування в бюджет.
- •65. Пільги при сплаті мита.
- •102. Основи і мета встановлення плати за ресурси.
- •103. Принципи встановлення плати за ресурси.
- •118. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок, розміри відрахувань і терміни сплати.
- •1. Платниками єдиного внеску є:
- •1. Єдиний внесок нараховується:
- •124. Поняття ухилення від податків. Види ухилення від податків.
- •127. Боротьба з ухиленням від сплати податків.
- •128. Сутність та форми перекладання податків.
- •129. Перекладання непрямих податків.
- •130. Напрямки і способи перекладання прямих податків.
- •133. Проблеми подвійного оподаткування міжнародного бізнесу та способи його усунення.
- •135. Мета, принципи та ієрархія задач податкової політики
63. Види ставок мита: преференційні, пільгові, повні (загальні). Порядок справляння мита та перерахування в бюджет.
Ставки ввізного мита у Єдиному тарифі мають три колонки, в яких розмір ставок різниться між собою за тією ж самою товарною позицією. Тобто ввізні ставки диференційовані. Ця диференціація залежить від країни походження товару. Згідно з цим критерієм ввізні ставки можна поділити на:
— преференційні ставки — ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, або в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються;
— пільгові ставки — ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Це означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму;
— повні (загальні) ставки — ставки, які застосовуються до решти товарів та інших предметів.
На відміну від більшості податків мито розраховують не самі платники, а органи митної служби. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.
Нараховані суми мита обов'язково записуються у вантажній митній декларації і підлягають сплаті платником з поточного рахунку (коли перетин кордону не дозволяється без сплати мита) або шляхом виписки векселів (якщо імпорт або експорт дозволяється з відстрочкою платежу до 90 днів).
Мито сплачується митним органам України, а за товари та інші предмети, які пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, — підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України.
Мито вноситься до державного бюджету України.
Контроль за сплатою мита здійснюють органи митної та податкової служб. Податкові органи вправі перевірити діяльність митної служби щодо нарахування мита і митних платежів, а також порядок сплати мита конкретним платником безпосередньо до Державного бюджету.
Враховуючи те, що перетнути митний кордон без сплати мита неможливо, відповідальності за несплату не існує. Виключенням є вексельні розрахунки, за якими дозволяється сплата мита на протязі 90 днів. При непогашенні векселя на платника накладається штраф 100% від суми мита, а вексель погашається або платником, або банком, який акцептував вексель.
Законодавством передбачено пільги щодо сплати мита, порядок повернення надміру сплаченого та стягнення недобраного мита. Так, сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Мито, не сплачене в терміни, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України в безспірному порядку.