
- •2.Модульний спосіб конструювання комп’ютера разом з магістральним способом обміну інформацією і визначає магістрально-модульний принцип побудови пк.
- •1.Тип Даних . Елементарні типи даних
- •2. Організація виконання машинних програм
- •3. Бази даних. Табличний формат реляційних баз даних
- •1. Типи данних. Складні типи данних.
- •2. Керуванняя задачами у багато задачних операційних системах.
- •3. Системи керування базою данних. Призначення та можливості сучасних систем керування базами данних.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані.
- •2.Переривання. Обробка переривань опер. Сист.
- •3.Представлення даних у вигляді таблиць, форм, звітів.
- •1. Оператори. Оператори обробки даних.
- •2. Файлова система. Файли та каталоги. Робота з файлами.
- •3. Пошук інформації у базі даних за допомогою запитів.
- •3.Створення електронних таблиць Microsoft Excel
- •2.Керування зовнішніми пристроями операційною системою. Автоматичне розпізнавання зовнішніх пристроїв.
- •3. Технологія Java.
- •1. Обєктівно-орієнтоване програмува́ння
- •2.Захист комп'ютера від комп'ютерних вірусів
- •3.Інтегроване середовище для розробки програмного забезпечення.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані.
- •2.Захист інформації від несанкціонованого використання.
- •3.Трансляція програм. Компіляція та інтерпретація програм.
- •2) Архітектура локальних комп'ютерних мереж.
- •3) Використання скриптів (Java Script, Visual Basic Script, ActionScript) при створенні web сторінках.
- •1. Класифікація програмного забезпечення:
- •2. Послідовність виконання машинних команд:
- •1.Класифікація команд мікропроцесора.
- •2. Організація ком’ютерної мережі за схемою «Клієнт – Сервер»
- •3. База даних. Табличний формат реляційних баз даних.
- •1. Типи даних. Елементарні типи даних.
- •2. Методи підвищення швидкості виконання машинних команд у мікропроцесорі.
- •3. Мова Assembler.
- •1. Типи даних. Складні типи даних.
- •2. Класифікація команд мікропроцесора.
- •3. Представлення даних у вигляді таблиць, форм та звітів.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані.
- •2.Переривання роботи мікропроцесора
- •3.Побудова глобальної комп’ютерної мережі.
- •1.Оператори. Оператори обробки данних.
- •2.Апаратні та програмні переривання. Контролер переривань.
- •3. Організація комп. Мережі за схемою «Клієнт-сервер».
- •1. Оператори. Оператори керування.
- •2. Прямий доступ до памяті. Контролер прямого доступу до памяті.
- •3. Передача даних у комп’ютерних мережах.
- •1.Побудова суперкомп’ютерів. Технологія grid.
- •2.Керування задачами у багатозадачних операційних системах.
- •1. Підпрограми та їх використання.
- •2. Таймер. Використання часу у комп’ютерах.
- •3.Інтерактивні web сторінки.
- •1.Магістрально-модульна організація персонального комп’ютера.
- •2. Захист програмного забезпечення від несанкціонованого використання
- •3. Оператори присвоєння
- •1. Прямиий доступ до пам’яті. Контролер прямого доступа до пам’яті.
- •2. Представлення інформації у мережі Internet , html, xml, svg та Java
- •3. Оператори умовної передачі керування.
- •2. Паралельний lpt та послідовний com інтерфейси персонального комп’ютера .
- •3. Локальні комп’ютерні мережі , їх переваги
- •1. Підпрограми та їх використання
- •3.Використання підпрограм.
- •1.Класифікація команд мікропроцесорів
- •2. Організація комп’ютерної мережі за схемою «Клієнт - Сервер»
- •3. База даних. Табличний формат реляційних баз даних.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані
- •2. Захист програмного забезпечення від несанкціонованого використання.
- •3. Бази даних
2. Представлення інформації у мережі Internet , html, xml, svg та Java
HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертексту) — стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML. Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.
HTML разом із каскадними таблицями стилів та вбудованими скриптами — це три основні технології побудови веб-сторінок.
HTML впроваджує засоби для:
1. Створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
2.Отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
3. Створення інтерактивних форм;
4. Включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.
Розши́рювана мо́ва розмі́тки (англ. Extensible Markup Language, скорочено XML) - стандарт побудови мов розмітки ієрархічно структурованих даних для обміну між різними застосунками, зокрема, через Інтернет. Є спрощеною підмножиною мови розмітки SGML. XML документ складається із текстових знаків, і придатний до читання людиною.
Стандарт XML визначає набір базових лексичних та синтаксичних правил для побудови мови описання інформації шляхом застосування простих тегів. Цей формат достатньо гнучкий для того, аби бути придатним для застосування в різних галузях. Іншими словами, запропонований стандарт визначає метамову, на основі якої, шляхом запровадження обмежень на структуру та зміст документів визначаються специфічні, предметно-орієнтовані мови розмітки даних. Ці обмеження описуються мовами схем, таких як XML Schema (XSD), DTD або RELAX NG. Прикладами мов, основаних на XML є: XSLT, XAML, XUL, RSS, MathML, GraphML, XHTML, SVG, і також XML Schema.
Scalable Vector Graphics (скорочено SVG) — специфікація мови розмітки що базується на XML та формат файлів для двовимірної векторної графіки, як статичної, так і анімованої та інтерактивної. SVG може бути виключно декларативним, або містити описи сценаріїв. Зображення можуть містити зовнішні посилання шляхом застосування простих XLink-ів.
Java — об'єктно-орієнтована мова програмування, випущена компанією Sun Microsystems у 1995 році як основний компонент платформи Java. Зараз мовою займається компанія Oracle. Синтаксис мови багато в чому походить від C та C++. У офіційній реалізації, Java програми компілюються у байткод, який при виконанні інтерпретується віртуальною машиною для конкретної платформи. Мова значно запозичила синтаксис із C і C++. Зокрема, взято за основу об'єктну модель С++, проте її модифіковано. Усунуто можливість появи деяких конфліктних ситуацій, що могли виникнути через помилки програміста та полегшено сам процес розробки об'єктно-орієнтованих програм. Ряд дій, які в С/C++ повинні здійснювати програмісти, доручено віртуальній машині. Передусім, Java розроблялась як платформо-незалежна мова, тому вона має менше низькорівневих можливостей для роботи з апаратним забезпеченням. За необхідності таких дій java дозволяє викликати підпрограми, написані іншими мовами програмування.