- •2.Модульний спосіб конструювання комп’ютера разом з магістральним способом обміну інформацією і визначає магістрально-модульний принцип побудови пк.
- •1.Тип Даних . Елементарні типи даних
- •2. Організація виконання машинних програм
- •3. Бази даних. Табличний формат реляційних баз даних
- •1. Типи данних. Складні типи данних.
- •2. Керуванняя задачами у багато задачних операційних системах.
- •3. Системи керування базою данних. Призначення та можливості сучасних систем керування базами данних.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані.
- •2.Переривання. Обробка переривань опер. Сист.
- •3.Представлення даних у вигляді таблиць, форм, звітів.
- •1. Оператори. Оператори обробки даних.
- •2. Файлова система. Файли та каталоги. Робота з файлами.
- •3. Пошук інформації у базі даних за допомогою запитів.
- •3.Створення електронних таблиць Microsoft Excel
- •2.Керування зовнішніми пристроями операційною системою. Автоматичне розпізнавання зовнішніх пристроїв.
- •3. Технологія Java.
- •1. Обєктівно-орієнтоване програмува́ння
- •2.Захист комп'ютера від комп'ютерних вірусів
- •3.Інтегроване середовище для розробки програмного забезпечення.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані.
- •2.Захист інформації від несанкціонованого використання.
- •3.Трансляція програм. Компіляція та інтерпретація програм.
- •2) Архітектура локальних комп'ютерних мереж.
- •3) Використання скриптів (Java Script, Visual Basic Script, ActionScript) при створенні web сторінках.
- •1. Класифікація програмного забезпечення:
- •2. Послідовність виконання машинних команд:
- •1.Класифікація команд мікропроцесора.
- •2. Організація ком’ютерної мережі за схемою «Клієнт – Сервер»
- •3. База даних. Табличний формат реляційних баз даних.
- •1. Типи даних. Елементарні типи даних.
- •2. Методи підвищення швидкості виконання машинних команд у мікропроцесорі.
- •3. Мова Assembler.
- •1. Типи даних. Складні типи даних.
- •2. Класифікація команд мікропроцесора.
- •3. Представлення даних у вигляді таблиць, форм та звітів.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані.
- •2.Переривання роботи мікропроцесора
- •3.Побудова глобальної комп’ютерної мережі.
- •1.Оператори. Оператори обробки данних.
- •2.Апаратні та програмні переривання. Контролер переривань.
- •3. Організація комп. Мережі за схемою «Клієнт-сервер».
- •1. Оператори. Оператори керування.
- •2. Прямий доступ до памяті. Контролер прямого доступу до памяті.
- •3. Передача даних у комп’ютерних мережах.
- •1.Побудова суперкомп’ютерів. Технологія grid.
- •2.Керування задачами у багатозадачних операційних системах.
- •1. Підпрограми та їх використання.
- •2. Таймер. Використання часу у комп’ютерах.
- •3.Інтерактивні web сторінки.
- •1.Магістрально-модульна організація персонального комп’ютера.
- •2. Захист програмного забезпечення від несанкціонованого використання
- •3. Оператори присвоєння
- •1. Прямиий доступ до пам’яті. Контролер прямого доступа до пам’яті.
- •2. Представлення інформації у мережі Internet , html, xml, svg та Java
- •3. Оператори умовної передачі керування.
- •2. Паралельний lpt та послідовний com інтерфейси персонального комп’ютера .
- •3. Локальні комп’ютерні мережі , їх переваги
- •1. Підпрограми та їх використання
- •3.Використання підпрограм.
- •1.Класифікація команд мікропроцесорів
- •2. Організація комп’ютерної мережі за схемою «Клієнт - Сервер»
- •3. База даних. Табличний формат реляційних баз даних.
- •1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані
- •2. Захист програмного забезпечення від несанкціонованого використання.
- •3. Бази даних
2.Керування задачами у багатозадачних операційних системах.
Підсистема управління задачами (процесами) забезпечує створення задачі (процесу), завантаження програмного коду і його виконання та завершення задачі (процесу).
В багатозадачних системах підсистема управління задачами (процесами) також забезпечує механізми залежностей між задачами, в тому числі: синхронізацію задач та успадкування властивостей.
Планува́ння викона́ння завда́нь (англ. Scheduling) є однією з ключових концепцій в багатозадачності і багатопроцесорних систем, як в операційних системах загального призначення, так і в операційних системах реального часу. Планування полягає в призначенні пріоритетів процесам в черзі з пріоритетами. Утиліта, що виконує це завдання, називається планувальником.
3. Компоновка програм. Статичні та динамічні бібліотеки.
Компонування. З декількох об'єктних файлів створюється єдиний виконуваний файл. На цьому етапі отриманий файл є єдиним, а тому компонувальник буде скаржитися на знайдені невизначені функції. На етапі компіляції, якщо компілятор не міг знайти визначення для якоїсь функції, вважається, що функція була визначена в іншому файлі. Якщо це не так, компілятор про це знати не буде, так як не дивиться на утримання більш ніж одного файлу за раз. Компонувальник, з іншого боку, може дивитися на декілька файлів і спробувати знайти посилання на функції, які не були згадані.
Етапи компіляції і компоновки розділені. По-перше, таким чином легше реалізувати процес побудови програм. Компілятор робить свою справу, а компонувальник робить свою справу - за допомогою розділення функцій, складність програми знижується. Іншим (більш очевидним) перевагою є те, що це дозволяє створювати великі програми без необхідності повторення кроку компіляції кожного разу, коли деякі файли будуть змінені. Замість цього, використовується так звана «умовна компіляція». Тобто об'єкти складаються лише для тих вихідних файлів, які були змінені, для решти, об'єктні файли не перестворювати. Той факт, що кожен файл компілюється окремо від інформації, що міститься в інших файлах, існує завдяки поділу процесу побудови проекту на етапи компіляції і компоновки.
Бібліотека (від англ. library) — збірка об'єктів чи підпрограм для вирішення близьких за тематикою задач. Бібліотеки містять первинний код та дані, допоміжні для задіяння та інтеграції нових можливостей в програмні рішення.
Бібліотека може означати те саме, що модуль, або декілька модулів.
З точки зору комп'ютерних наук бібліотеки діляться на статичні та динамічні.
Статичні бібліотеки.
Можуть бути у вигляді початкового тексту, що підключається програмістом до своєї програми на етапі написання (наприклад, для мови Fortran існує величезна кількість бібліотек для вирішення різних завдань саме в початкових текстах), або у вигляді об'єктних файлів, що приєднуються (лінкуються) до виконуваної програми на етапі компіляції. В результаті програма включає всі необхідні функції, що робить її автономною, але збільшує розмір.
Динамічні бібліотеки
Також називаються розподілюваними бібліотеками (англ. shared library), або бібліотеками, що динамічно підключаються (англ. Dynamic Link Library, DLL). Це окремі файли, що надають програмі набір використовуваних функцій для завантажування на етапі виконання при зверненні програми до ОС із заявкою на виконання функції з бібліотеки. Якщо необхідна бібліотека вже завантажена в оперативну пам'ять, програма використуватиме завантажену копію бібліотеки. Такий підхід дозволяє зекономити час і пам'ять, оскільки декілька програм використовують одну копію бібліотеки, вже завантажену в пам'ять.
Білет 24