
- •Київ нухт 2012
- •1. Загальні теоретичні відомості
- •1.1. Метрологія та вимірювання. Загальні поняття.
- •1.2. Засоби вимірювання. Основні метрологічні характеристики зв.
- •1.3. Похибки вимірювання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №1, розв’язавши приведені нижче задачі №8…№12:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •Розв’язання.
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №2, розв’язавши приведені нижче задачі №10… №13:
- •Розв’язання
- •Заняття №3 «Розрахунок похибок та запис кінцевого результату вимірювання одноразових прямих вимірювань при відомому класу точності зв»
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання на виконання роботи
- •2.1. Основні загальні положення
- •2.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з відомою постійною приведеною похибкою по діапазону вимірювання та запису його кінцевого результату.
- •Правила округлення значень похибок та результатів вимрювання
- •Розв’язання
- •По аналогії розв’язати наступні задачі:
- •2.3. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з сталою по діапазону відносною похибкою та запис його кінцевого результату.
- •Розв’язання
- •2.4. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з класом точності, показаним двома числами γК/γП, та запис його кінцевого результату.
- •Розв’язання
- •2.5. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового прямого вимірювання приладом з адитивною похибкою, але суттєво нерівномірною шкалою, та запис його кінцевого результату.
- •Розв’язання
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №3:
- •Варіанти значень для домашнього завдання №3:
- •Приклади таких функцій:
- •2.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок одноразового опосередкованого вимірювання
- •Розв’язання.
- •Розв’язування
- •3. Обчислюємо найвірогідніше значення опосередкованого вимірювання опору rх за схемою рис. 2.1:
- •Виконати домашнє завдання по заняттю №4 (вимірювання питомого опору котушки (4а) та вимірювання опору за допомогою вольтметра та амперметра (4б)) Варіанти за №-ром в списку групи!!!
- •Варіанти вихідних даних домашнього завдання по заняттю №4
- •2.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок багаторазового прямого вимірювання
- •Розв’язання
- •Розглядаємо вплив визначених факторів:
- •Заняття №6 «Розрахунок похибок та запис кінцевого результату вимірювання при непрямих сукупних та сумісних одноразових та багаторазових вимірюваннях»
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання на виконання роботи
- •2.1. Основні загальні положення
- •2.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок багаторазового сукупного вимірювання
- •Розв’язання
- •2.3. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок багаторазового сумісного вимірювання
- •Розв’язання
- •3. Загальна методика проведення метрологічної атестації зв та виконати розрахунок його класу точності
- •Подальші розрахунки для наведених даних виконати у наступній послідовності:
- •Розв’язання
- •3. Приклади розв’язування задачі на визначення похибки інформаційно-вимірювальної системи
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Виконати домашнє по заняттю №8, розв’язавши наведені нижче задачі №8.3…№8.6
- •Література
- •Київ нухт 2012
2.2. Приклад розв’язування задачі на визначення похибок багаторазового сукупного вимірювання
Задача №6.1. Під час прямих вимірювань опору основного заземлення rХ (рис.6.1) отримано наступні попарні результати:
r1 = rХ + rУ= 4,53 Ом;
r1 = rХ + rУ= 4,57 Ом;
r2 = rУ + rZ = 4,59 Ом;
r2 = rУ + rZ = 4,56 Ом;
r3 = rХ + rZ = 4,62 Ом;
r3 = rХ + rZ = 4,61 Ом.
Обчислити значення опорів rХ , rУ та rZ ; оцінити похибки та записати кінцевий результат вимірювання.
Розв’язання
Складаємо загальну систему умовних рівнянь по залежності (6.9) для шести m = 6 вимірювань та трьох n=3 шуканих величин:
а11 х1 + а12 х2 + а13 х3 - y1 = φ1.;
а21 х1 + а22 х2 + а23 х3 - y2 = φ2;
а31 х1 + а32 х2 + а33 х3 - y3 = φ3;
а41 х1 + а42 х2 + а43 х3 - y4 = φ4;
а51 х1 + а52 х2 + а53 х3 - y5 = φ5;
а61 х1 + а62 х2 + а63 х3 - y6 = φ6.
Тут відповідно х1, х2 та х3 - це шукані опори заземлення rХ , rУ та rZ ; yі – це результати наших вимірювань; φj - залишкова похибка. Так як здійснюється вимірювання тільки двох шуканих в одному вимірюванні, то наступні коефіцієнти нашої загальної системи: а13= а23= а32= а42= а51= а61= 0, що призводить до спрощення системи:
а11 х1 + а12 х2 - y1 = φ1.; а11 х1 + а12 х2 - 4,53 = φ1.;
а21 х1 + а22 х2 - y2 = φ2; а21 х1 + а22 х2 - 4,57 = φ2;
а31 х1 + а33 х3 - y3 = φ3; а31 х1 + а33 х3 - 4,59 = φ3; (6.28)
а41 х1 + а43 х3 - y4 = φ4; а41 х1 + а43 х3 - 4,56 = φ4;
а52 х2 + а53 х3 - y5 = φ5; а52 х2 + а53 х3 - 4,62 = φ5;
а62 х2 + а63 х3 - y6 = φ6. а62 х2 + а63 х3 - 4,61 = φ6.
У цій системі всі коефіцієнти аji = 1 (перед значенням опорів), а правій матриці підставлені результати вимірювань.
Записуємо систему нормальних рівнянь для правої матриці (6.28), використовуючи систему (4.12) для n =3:
b11 х1 + b12 х2 + b13 х3 = c1.;
b21 х1 + b22 х2 + b23 х3 = c2;
b31 х1 + b32 х2 + b33 х3 = c3;
Визначаємо коефіцієнти для записаної системи (6.12) нормальних рівнянь, використовуючи значення параметрів у матриці (6.28). При цьому застосовуємо для n =3 наступні формули:
b11 = = 12+12+12+12 =4; (х1 повторюється у першій колонці 4 рази, а коефіцієнти при ньому =1); відповідно: b22 = =4; b33 = =4;
b12=b21=
=2;
b13=b31=
=2;
b23=b32=
=2;
Подальші розрахунки підтвердити при проведенні практичного заняття !
Визначити вільні члени системи, підставивши значення одиночних РВ із матриці 4.28
c1= = y1+ y2+ y3+ y4 = 18,25;
c2= = y1+ y2+ y5+ y6 = 18,33;
c3= = y1+ y2+ y3+ y4 = 18,38.
Визначити головний показник D системи, використовуючи рівняння (4.20) та значення коефіцієнтів::
D =b11 b22 b33+ b12 b23 b31 + b13 b21 b32 - b31 b22 b13 - b32 b23 b11 - b33 b21 b12= 32.
Визначити три частинних визначника, використовуючи 4.21, 4.22 та 4.23:
D1= c1 b22 b33+ b12 b23 c3 + b13 c2.b32 - c3 b23 b13 - b32 b23 c1 - b33 c2 b12 = 72,16;
D2 = b11 c2. b33+ c1 b23 b31 + b13 b21. c3 - b31 c2.b13- c3 b23 b11 - b33 b21 c1 = 73.44;
D3 = b11 b22 c3+ b12 c2b31 + c1 b21. b32 – b31 b22 c1 - b32 c2.b11 - c3 b21 b12 = 74,24.
Визначити вірогідні значення трьох невідомих Х1 , Х2 та Х3 за
формулами 4.16, 4.17 та 4.24:
= D1 / D =72,16/32=2,255; = D2 / D =73,44/32 =2,295;
= D3 / D =74,24/32 = 2,32.
Для оцінки точності отриманих результатів підставляємо вірогідні значення у систему (4.28) та вираховуємо залишкові похибки:
+ - 4,53 = φ1.= +0,02;;
+ - 4,57 = φ2 = -0.02;
+ - 4,59 = φ3 = -0,015;
+ - 4,56 = φ4 = +0,015;
+ - 4,62 = φ5 = -0,005;
+ - 4,61 = φ6 = +0,005;
Обчислити суму квадратів шести залишкових похибок:
=
=
0,0013.
Визначити середньоквадратичні відхилення результатів сукупного вимірювання при n=3:за формулами 4.25, 4.26 та 4.27:
=0,012747548;
=0,0127475484;
=0,012747548.
Оскільки в нашому випадку проведено шість m = 6 вимірювань з трьома невідомими n=3 , то m - n+1 = 4. Із табл..1 для розрахованого числа вибираємо коефіцієнт Стьюдента для довірчої ймовірності 0,98: tp = 3,182.
Розраховуємо надійні межі випадкової похибки за формулою (1.13):
Δр = tp =0,012747548*3,182 =0,040562697 ≈ 0,04 Ом.
Записуємо результати сукупних вимірювань за РД = 0,95 (вірогідні значення шуканих округлені до знаку округлення Δр):
rХ = (2,26 ± 0,04) Ом;
rУ = (2,30 ± 0,04) Ом;
rZ = (2,32 ± 0,04) Ом.