68. Посередники як ціноутворюючий фактор марке­тингу.

Реалізація продукції в більшості випадків проводиться через посередників, кожний з яких формує відповідний канал розподілу. Використання посередників у сфері обігу вигідне перш за все для виробників. В цьому випадку їм доводиться мати справу з обмеженим колом зацікавлених осіб по реалізації продукції. Крім того, забезпечується широка доступність товару при його безпосередньому русі до ринку збуту. За допомогою посередників можливо скоротити кількість прямих контактів виробників із споживачами продукції. Між виготовлювачем і кінцевим споживачем існують організації-посередники. Чим більше посередників, тим вищий рівень цін. Компанія повинна встановлювати ціну таким чином, щоб посередники мали можливість отримати належний їм прибуток, були зацікавлені у співпраці та сприянню ефективному збуту, тому компанія повинна також проаналізувати, як її ціни вплинуть на інших гравців маркетингового середовища

69. Законодавство як ціноутворючий фактор м.

Державному регулюванню, як правило, підлягають ціни на товари першої необхідності із низькою ціновою еластичністю та на продукцію підприємств-монополістів. Основна мета цінового регулювання - захист споживачів та підтримання нормальних умов конкуренції.

Розрізняють макро- та мікрорівневе державне регулювання цін. Макрорівневе регулювання - це економічна та фінансова політика держави, спрямована на збільшення темпів економічно­го зростання, створення умов для стабільного розвитку економі­ки, державна політика оподаткування. Мікрорівневе регулювання цін полягає у створенні системи антитрестових законів, у підтримуванні державою окремих галу­зей, забезпеченні соціальних потреб, збереженні і примноженні природних ресурсів тощо.

Залежно від форм безпосереднього впливу держави регулю­вання цін буває прямим і непрямим.

Прямі форми державного регулювання:

-«заморожування» (блокування) - збереження існуючого рівня цін або заборона їх підвищення протягом певного часу;

-установлення урядом фіксованих цін або їх мінімального чи максимального рівня;;

Непрямі форми державного регулювання:

- визначення загальних принципів формування цін;

-заборона різного роду домовленостей між фірмами щодо спільного формування цінової політики;

- вплив на рівень цін через монополію держави і державні підприємства;

- установлення фіксованих норм прибутку чи рентабельності продукції;

Різновидом розрахунку цін на підставі узаконених умов є та­кож біржове ціноутворення, тобто фіксування цін угод купівлі-продажу на товарних біржах.

70. Маркетингові цінові стратегії на нові товари.

При встановленні цін на принципово нові товари, захищені патентом, ці дві альтернативні стратегії проявляються найяскравіше:

• Стратегія “зняття вершків”

• Стратегія “проникнення”

При встановленні стратегії “зняття вершків” фірма спочатку встановлює на свій товар високу престижну ціну, яка робить його досяжним лише для верхніх ешелонів ринку. Після уповільнення першої хвилі збуту ціни поетапно знижують, що дає змогу поступово залучати до купівлі товару дедалі більшу кількість ринкових сегментів, знімаючи з кожного з них фінансові вершки.

Деякі фірми ефективно використовують стратегію “проникнення”, відразу встановлюючи на свою новинку відносно низьку ціну, сподіваючись у такий спосіб залучити велику кількість споживачів та захопити значну частку ринку.

Встановлення цін на новий товар-імітатор. Якщо новий продукт не є принципово новим, а імітує існуючий, ціна встановлюється з урахуванням якості і ціни продукту риночного лідера.