31. Матеріальна культура ацтеків.

Житло:

Було зроблене з висушеної на сонці цегли. В середньому за статком домі була кухня (де спала сімя) та маленька домашня святиня, ще вання (темаскаллі), але ванна часто будувалась окремо. Ліжко – циновки, поверх них міг ще лежати коцик. Низькі стільці без ніжок з спинкою. Плетені сундуки для одягу (з комишу). Освітлення – смолисті соснові факели.

Одяг:

Щоденний одяг був білого кольору, а святковий мав багато візерунків.

Жіночий – спідниця, блуза з вишивкою біля горловини. Носили кільчики, буси, браслети та пір’я.

Чоловічий – пов'язка на стегна (мацтлаль) та плащ (тільматлі). Мали такі ж прикраси, але ще пробивали собі носову перегородку, щоб вставити прикрасу з каменю чи металу.

Сандалі (кактлі) – на шкіряній чи волокнистій основі, що кріпились на нозі за допомогою перехресних зав’язок , ще мали підбори.

Їжа:

Кукурудзяні коржі,зерна.

Сніданок: кукурудзяна каша з медом чи червоним перцем + какао.

Головний: маїсові коржі, боби, перець чи томатний соус + вода.

М'ясо: індичка та собака та дич. Алкогольний напій інглі – забродивший сок агави.

32. Духовна культура ацтеків.

Родильна обрядовість:

Баба-повитуха у ролі священика. Дитину називала «коштовне каміння», «перо птиці». Дитину під час народження попереджала про мінливість цього життя та страждання. Бабка-повитуха обрізала пуповину. Потім обмивала дитину промовляючи при цьому молитви богині води. Кои всі дізнавались, що народилась дитина починався важкий період «вітаня».

Весільна обрядовість:

Більшість одружувались у віці від 12 до 22 років.

Спочатку питали дозволу вчителів нареченого, даруючи їм сокиру. Дружину обирали батьки через посередника. Коли батьки дівчини давали згоду призначали день весілля. Сама церемонія проходила вночі, вдома у молодика. У другій половині дня наречена приймала ванну та мила волосся, її ноги та руки прикрашали червоним пір’ям, а обличчя фарбували світло-жовтою фарбою. Вона сиділа на підвищенні, біля вогнища, накрита циновками та приймала вітання від старійшин з сім’ї нареченого. Вночі наречену приводили до її нового дому. Сам ритуал проходив перед вогнищем. Спочатку молоді люди отримували подарунки. Коли плащ нареченого і блузу нареченої зав’язували разом вони вважались чоловіком та дружиною. Вони їли страву пирога з кукурудзяного борошна. Починались пісні і танці. Подружжя йшло до шлюбного покою і проводили там у молитвах чотири дні. Четверта ніч – для молодих клали дві циновки. На 5 день молоді купались у ванні і їх благословляв жрець.

Поховальна обрядовість:

Була двох видів – кремація та поховання.

Ховали тих, хто загинув, потонув, або вбитих блискавкою, та ті, що вмерли від хвороби. Якщо померлий був якоюсь високопоставленою людиною, то вбивали декількох його дружин чи слуг, ті хто бажав померти разом з ним.

Кремація. Тіло одягали в найкращий одяг і давали положення сидячого, підтягнувши коліна до підборіддя. Його обмотували кількома шарами тканини, щоб вийшла мумія. Потім цю мумію одягали в прикраси з паперу та пір’я, а на обличчя одягалась маска з каменю чи викладалась мозаїка. Під звуки поховальних пісень тіло спалювали, попіл і кості збирали у банку з кусочками нефриту і це зберігали у домі.