6. Польові етнографічні дослідження…

Всі польові етнографічні дослідження можна розділити на два типи: станціонаріні, експедиційні.

Малиновський був прихильник стаціонарного методу, тобто довгого проживання серед досліджуваного народу, в результаті чого етнограф більш глибоко пізнає його матеріальну та духовну культуру, а також побут. З недоліків - мале охоплення території, а отже і неможливість порівняльного дослідження з іншими областями.

Спираючись лише на стаціонарний метод (польові етнографічні дослідження), Малиновський мав змогу, тісно контактуючи з об’єктом дослідження, пізнати всі аспекти його життя, кожен елемент, що, як він вважав, мов велике значення на всю етнографічну групу. Тобто саме польові етнографічні дослідження і є основою методології функціоналізму, адже тільки за цим принципом роботи можна пізнати і дослідити кожен аспект етнг. групи, що неможливо при експедиційному методі чи віддаленому.

7-8. Етнос у радянській науці

Змістовне наповнення терміну «етнос» у розуміння радянських етнологів. В кінці ХІХ ст. слово «етнос» використовувалось у найрізноманітніших значеннях. Для позначення початкового періоду в історії людства. Історико-культурних провінцій. Просто культурних одиниць. Під «етнічними групами» треба розуміти «народи», «нації», «племена», що є відмінними один від одного передусім мовою, способом життя, поведінкою.

«Етнічні групи» - ті групи, які поділяють суб’єктивну віру в спільне походження через схожість фізичного типу чи звичаїв, або через спільні спогади про колонізацію чи міграцію.

Етнос – група людей, що говорять однією мовою, визнають своє єдине походження, мають комплекс звичаїв, порядок життя, зберігають традиції і є відмінними від інших.

Жоден з виділених ознак етносу не є обов’язковим для цих общин.

Етнос як біологічна одиниця, таксонологічно стоїть нижче виду як «population».

Етнос – сукупність людей, що мають спільні, відносно стабільні особливості мови, культури та психіки, а також підсвідомості своєї єдності та відмінності від інших схожих угруповувань.

9. Теоретичне осмислення етнічних процесів.

Етнічні процеси – істотна зміна у ході історичного розвитку окремих етнічних елементарних частин етносу та етносів в цілому, а також поява нових етнічних спільнот.

Міжетнічна інтеграція – взаємодія декількох досить різних щодо мови та культури етносів, які призводять до появи ряду спільних …, у тому числі елементів спільної свідомості.

Міжетнічна міксація – взаємодія народів, не зв’язаних родинними зв’язками в ході якого з’являється новий етнос.

Етнічна парціація – один етнос на декілька, більш чи менш рівних частин, причому жоден з нових етносів не ототожнює себе повністю зі старим.

Етнічна сепарація – випадки, коли від якогось невеликого народу відокремлюється його частина, яка згодом перетворюється в самостійний етнос.

Етнічна дисперсизація – від етноса відділяються частини, які, все ж, є не етносами, а етнічними групами.

Етнічна консолідація – етнос гуртується навколо харизматичної особи, яку він вважає уособлення своїх інтересів.

Етнічна асиміляція – процес розчинення одного етносу у іншому більш чисельному етносі.

Етногенетична дивергенція – розмежування етносу на декілька самостійних одиниць.