41. Релігійна класифікація

Світові релігії

1. Християнство:

• Протестантизм (Англія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія)

• Католицизм (Португалія, Іспанія, Італія, Ірландія, Польща, Франція)

• Православ’я (Україна, Росія)

2. Іслам (Туреччина, Сирія, Йорданія, Ірак, Іран, Пакистан, Саудівська Аравія, Ємен, Оман)

3. Буддизм (Китай, Японія, Корея, Монголія)

Національні релігії

• Юдоїзм – Євреї

• Зороастризм – Перси

• Синтоїзм – Японія

• Конфуціанство, даосизм – Китай

• Індуїзм – півострів Індостан.

43.Історико-етнографічна класифікація

Історико-етнографічні ( історико-культурні) області — цетериторії, в населення яких спільність історичної долі, соціально-економічного розвитку, тривалих зв’язків і взаємовпливів склалось чимало схожих культурно-побутових рис.иПроявляються вони як у матеріальній культурі (житлі, транспортних засобах, матеріальній культурі, начинні, промислах, ремеслах та ін.), так і в духовній культурі (обрядах, звичаях, святах, віруваннях, фольклорі).

Історико-етнографічні області виникають, розвиваються і зникають у процесі розвитку конкретних етносів та їх групувань на певних територіях. Найдавніші з них склалися ще в епоху розселення людей на Землі в кінці палеоліту, мезоліту і неоліту. Особливості історико-етнографічних областей в процесі історичногоирозвитку видозмінювались, розпадались, зникали, на їх місціивиникали і розвивались нові. Цей процес продовжується до наших днів.

У ході історичного розвитку часто формуються такі своєрідні особливості культур, які еволюціонізують з однієї історичної епохи в іншу.

Результатом колонізації було проникнення окремих досягнень європейської цивілізації у найвіддаленіші куточки Землі (орного землеробства, скотарства, ремісництва, промисловості, писеменості, товарно-грошових відносин, релігії і т.ін.) та проникнення багатьох елементів культури колонізованих етносів до європейських країн (картопля, кукурудза, помідори, кава, какао і т.ін.).

Такий методологічний підхід дав змогу виділити історикоетнографічні області різного рівня у вигляді ієрархічної системи — історико-етнографічних провінцій, областей, під областей та локальних (місцевих) історико-етнографічних районів. Підіторико-етнографічними провінціями розуміємо такі територіально великі групи історико-етнографічних областей, для населення яких характерні прояви спільних етнокультурних комплексів у матерільній і духовній культурі та суспільному житті. Принцип ієрархічної системи історико-етнографічної класифікації покладено в основу господарської і культурно-побутової характеристики етносів.

45. Етнолінгвістична та антропологічна класифікація народів Африки

Негроїдна велика раса (темний колір шкіри; кучеряве волосся; широкий ніс; великі губи; прагматизм (виступ нижньої шелепи)).

• Негська мала раса (високий зріст, довгі кінцівки) – зулуси, суахілі.

• Негрильська (пігмейська) мала раса (невеликий зріст, прогматизм) – пігмеї.

• Бушмено-готентотська (малий зріст, наявність певних монголоїдних ознак і епікантусу.

Монголоїднна велика раса

• Перехідні раси – ефіопи.

Семіто-хамітська сім’я етносів і мов:

• Египетська група (копти)

• Семітська група (арабська, іврит)

• Берберська група (Північна Африка)

• Кушитська група (сомалійці)

• Чадська група (Судан)