
- •Методичні рекомендації
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі:
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Теоретичні питання до заняття
- •Практичні питання, які виконуються на занятті
- •Зміст теми
- •Стан плода та загальний показник оптичної щільності навколоплідних вод при довжині хвилі 450нм та вміст білірубіну в амніотичній рідині
- •Тактика ведення вагітності і пологів.
- •Шкала Апгар
- •Шкала Сільвермана-Андерсена
- •Синдром дихальної недостатності (сдн)
- •Родова травма новонароджених
- •Вади розвитку
- •Генетичні захворювання
- •Токсико-септичні захворювання новонароджених
- •Методичні рекомендації
- •Конкретні цілі:
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Стан плода та загальний показник оптичної щільності навколоплідних вод при довжині хвилі 450нм та вміст білірубіну в амніотичній рідині
- •Тактика ведення вагітності і пологів.
- •Синдром дихальної недостатності (сдн)
- •Родова травма новонароджених
- •Вади розвитку
- •Генетичні захворювання
- •Токсико-септичні захворювання новонароджених
- •Методика організації навчального процесу на практичному занятті
- •Рекомендована література
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
Родова травма новонароджених
Найбільш часто серед родових травм зустрічаються кефалогематоми, внутрішньочерепні родові травми, переломи ключиці, плечової кістки та стегна. Родові травми най більш часто зустрічаються при пологах великим плодом, переношеній вагітності, тазових передлежаннях, неправильних положеннях плода, вузькому тазі.
Внутрішньочерепна травма – характеризується наявністью крововиливу, порушенням гемо- та ліквородинаміки. Розрізняють епідуральні, субдуральні, під павутинні, внутрішньо шлуночкові крововиливи.
Виділяють 3 трупеня порушення мозкового кровообігу:
1 ступінь
– стан дитини середньої тяжкості,
загальна слабкість, зниження або
підвищення м’язевого тонусу, тремор
кінцівок та нижньої щелепи, загальний
2 ступінь – стан дитини більш тяжкий, різко виражений тремор, збудження або гальмування, неголосний відривістий крик, зниження тонусу, парези, блідість, адинамія, брадикардія.
3 ступінь – тяжкий загальний стан, різка блідість, адинамія, атонія, відсутність або зниження рефлексів, асфіксія, брадікардія, вибухання великого тім’ячка, розходження кісток черепа, екзофтальм, змінене дихання.
Переломи ключиці – зустрічаються найбільш часто. Не представляють великої небезпеки для плода. Симптоми малопомітні. Найбільш часто переломи піднадкостнічні ( по типу «зеленої гілки»), не потребують репозиції. Лікування – імобілізація.
Переломи плечової кістки – виникають, як правило, внаслідок ручного втручання в пологах, наприклад, при тазовому передлежанні. Діагностика базується на наявності кутової деформації та відсутності активних рухів в кінцівках, рентгенологічно. Лікування – репозиція в разі необхідності та імобілізація кінцівки.
Перелом стегнової кістки - виникає частіше при сідничному передлежанні у верхній половині стегна, Характерно значне зміщення відламків, кінцівка ротована назовні, нерухома, болюча. Допомога – знеболення з наступною імобілізацією. Дитина переводиться в травматологічне відділення.
Кефалогематома – це піднакостнічний крововилив, спостерігається в 6-10% оперативних розроджень, рідше при спонтанних пологах. Обмежена ділянкою однієї кістки, не поширюється за лінію шва. Проявляються через 12 годин після пологів. Клінічно – це м’яка, флюктуююча неболюча пухлина без гіперемії та набряку тканин. Зворотній розвиток відбувається протягом 2-3 тижнів. Допомога – холод до голівки, кровозупинні препарати.
Вади розвитку
Найбільш часто зустрічаються природжені атрезії стравоходу, атрезії кишечника, атрезія анального отвору та прямої кишки. Діагностика відбувається одразу після народження або протягом перших годин життя. Патологія потребує оперативного лікування у перші дні життя дитини.
Генетичні захворювання
Реєструватися повинні всі вади, хоча на даний час у більшості моніторингових систем враховуються три хромосомні синдроми (Дауна (трисомія 21), Патау (трисомія 13), Едвардса (трисомія 18)) МВВР і 19 ізольованих (аненцефалія, спинномозкова грижа, енцефалоцеле, гідроцефалія, мікротія, транспозиція великих судин, гіпоплазія лівого серця, щілина піднебіння, тотальна щілина губи, атрезія стравоходу, атрезія ануса, агенезія або дизгенезія нирок, гіпоспадія, епіспадія, екстрофія сечового міхура, редукційні вади кінцівок, діафрагмальна грижа, омфалоцеле, гастрошизис).
Генетичні захворювання діагностуються ще під час вагітності (скрінінгові дослідження – ПАПП, рівень хоріонічного гонадотропіну, АФП, естріол, УЗД). Наявність високого ризику генетичної патології або зміни у результатах скрінінгу є показами до інвазивних методів дослідження – амніоцентезу, кордоцентезу, біопсії хоріону.
Тактика ведення вагітності вирішується індивідуально в залежності від виду порушення аж до переривання вагітності.