
- •1. Методика формування природознавчих понять.Характеристика природничих понять.
- •3..Вибір методів у процесі навчання природознавства.
- •4. Характеристика групи засобів наочності природознавства.
- •8.Методика проведення самостыйної роботи з підручником.
- •9.Спостереження як основний метод вивчення природознавства в початковій школі
- •10. Методика проведення екскурсій в природу, на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •11. Характеристика типів уроків природознавства.
- •12. Особливості роботи з природознавства в малокомплектній школі.
- •13. Характеристика методичних прийомів навчання природознавства.
- •14. Досліди та практична робота з природознавства. Методичні вимоги до постановки дослідів та практичних робіт.
- •15. Характеристика наочних методів навчання природознавства.
- •16. Використання на уроках природознавства загадок, приказок та ігрових прийомів.
- •17. Матеріальне забезпечення викладання природознавства, кабінет природознавства, куточок живої природи.
- •18.Специфіка організації роботи з підручником на уроках природознавства.
- •19. Форми організації навчальної роботи з природознавства.
- •20. Методика проведення екскурсії в природу , на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •21. Основні організаційні форми навчання природознавства. Урок – основна форма навчального процесу.
- •22. Характеристика словесних методів навчання природознавства.
- •При застосуванні словесних методів навчання учні набувають знань у словесній формі (через слово) з повідомлень учителя або з книг.
- •23. Характеристика дореволюційного періоду розвитку методики природознавства.
- •24.Принципи навчання природознавства.
- •25. Методика розвитку мислення,мови, спостережливості учнів на уроках природознавства.
- •26. Методика введення зошита з природознавства. Методика виконання та використання малюнка вчителя на дошці.
- •27. Характеристика гурткової позакласної роботи.
- •28. Методика використання гри та цікавого матеріалу на уроках природознавства.
- •29. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід та методи їх проведення.
- •30. Методика роботи з планом, картою, глобусом.
- •31. Методика проведення предметних уроків з природознавства.
- •33. Матеріальна база навчання природознавству.
- •35. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •38 На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними
- •42 Практичні методи навчання
- •43. Предмет і завдання методики навчання природознавства
- •45. Особливості предметного уроку природознавства. Наведіть приклади.
- •46.Наочні методи навчання природознавства.
- •47.Розповідь та її роль у вивченні природознавства.
- •48.Особливості викладання природознавства в малокомплектній школі.
- •49. Методичні вимоги до словесного методу викладання.
- •50. Значення та методика використання дитячої художньої та науково-популярної літератури при підготовці до уроку природознавства.
- •51. Повторення, перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства.
- •53. Методика формування уявлень про предмети і явища природи Методика формування природознавчих уявлень
- •Методика формування природознавчих понять
- •54. Характеристика позакласної виховної роботи з природознавства
- •Основні вимоги до розповіді
- •Особливості розповіді
- •57. Методика проведення уроку-екскурсії.
- •Поточний урок-екскурсія
- •58. Методика формування умінь і навичок на уроках природознавства.
- •59. Предмет і завдання курсу методики викладання природознавства.
- •60. Навчально-дослідна ділянка.
12. Особливості роботи з природознавства в малокомплектній школі.
До організації навчального процесу на уроках природознавства в специфічних умовах малокомплектної школи входили основні питання - комплектування класів, планування навчальної діяльності з природознавства, застосування форм, методів, прийомів. Значна увага приділялась організації самостійної роботи та використанню наочності на уроці. В умовах малокомплектної школи, коли чергується робота під керівництвом учителя і самостійна робота учнів, велика увага приділяється організації кожного етапу уроку. Учитель моделює заняття з дітьми до зустрічі з ними: окреслює види спільної роботи та самостійного шляху дознань, уточнює, коли краще надати інструктаж, показати зразок. Для кожного структурного компонента уроку в малокомплектній школі важливо визначити спільну мету. Наприклад, готуючи дітей до пізнавальної діяльності, наголошуємо, що для всіх дітей має бути спільна мета - усвідомлення завдання, часу його виконання, знайомство з засобами навчання, орієнтація на кінцевий результат. Ці організаційні прийоми використовує вчитель не тільки на початку уроку, але і на початку кожного етапу . В малокомплектній школі для проведення самостійної роботи особливого значення набувають дидактичні ігри, які допомагають у захоплюючій формі, без втручання вчителя набувати знання. Діти розрізняють ознаки предметів, описують їх; диференціюють видові й родові ознаки; класифікують предмети за видовими й родовими ознаками, порівнюють їх, виділяють частину з цілого, складають ціле з частин; вилучають "зайві" предмети тощо. На уроках доцільно використовувати таки ігри, організація яких не вимагає від учителя багато часу на приготування відповідного обладнання, на інструктаж. Важливого значення набуває в малокомплектній школі формування у дітей ставлення до навчання. Задача вчителя - навчити дітей вчитися, сформувати у них навичок організувати своє робоче місце й спланувати роботу; навчити аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, перевіряти якість виконаної роботи. Навчити дітей самостійно спостерігати, користуватися додатковою літературою. Навчальні програми для початкової школи побудовані таким чином, що ряд тем повторюється з класу в клас, але з іншим змістом, щоразу на вищому рівні складності. Це дає можливість проведення однотемних уроків, які стимулюють активність учнів, їх увагу, дає дітям змогу більше міркувати вголос і слухати товаришів; на цих уроках без обмежень можна використати будь-які технічні засоби. Однотемні уроки сприяють виділенню більшої кількості часу для роботи з учнями, щоб керувати їхньою пізнавальною діяльністю. Дуже цікава проходять вступні й узагальнюючі уроки при вивченні пір року. На таких уроках можна організовувати роботу по групах з різними завданнями. Діти меншого класу починають відповідати першими. Старші діти можуть доповнювати. На такі уроки старші готують виступи по темі. Деколи теми уроків неоднакові, але близькі. Наприклад, 2 клас вивчає тему "Сонце", а 4 клас - "Рух Землі навколо Сонця". На цьому уроці деякі етапи уроку будуть спільними. Та інформація, яка для другокласників є новою, для учнів 4 класу - повторенням, а нова інформація для старших учнів є пропедевтикою для молодших. Отже, проведення однотемних уроків у класах-комлектах є одним з ефективних засобів раціональної організації занять. Разом з тим, до таких занять слід підходити вдумливо, щоб не було спрощення змісту бесід, передбачених для одночасної роботи з кількома класами, щоб був збережений рівень програмних вимог до вивчення теми в кожному класі. Підвищенню ефективності уроку в малокомплектній школі сприяє залучення до навчально-виховного процесу учнів-помічників, які виконують роль асистента. Такі асистенти можуть перевірити готовність класу до уроку, разом з вчителем готувати певний етап уроку. Коли діти працюють групами, цей учень допомагає іншим виконати завдання. Таким дітям можна доручити демонстрацію діафільму, слайдів. Все це має характер ділової гри, яка викликає у дітей інтерес, почуття відповідальності, а також є мотивацією до навчання, тому що асистентами можуть бути сильніші учні.